Дефіцит бюджету України може сягнути рекордних 16-26% ВВП у 2022 році

«Неспровоковане вторгнення росії завдало великої шкоди українській економці. За попередніми оцінками в березні реальний ВВП скоротився на 45% р/р, Блокування та мінування акваторії Чорного моря російськими військово-морськими силами суттєво звузило можливості для експорту та імпорту. Майже 5 мільйонів українців були вимушені залишити країну» - йдеться в аналітичному звіті інвестиційної компанії Dragon Capital.

«За нашими оцінками, території на сході та півдні України, які залишаються окупованими російськими військами станом на середину квітня, генерували приблизно 12% від ВВП у довоєнні часи. Економічна активність на решті території країни залишається суттєво пригніченою, хоча поступово відновлюється», — вважає головна економістка компанії Олена Білан.
Поки що окупаційними військами було зруйновано чи суттєво пошкоджено невелику кількість великих промислових об’єктів, що дозволяє частково відновити обсяги виробництва. Проте подальша динаміка ВВП залежатиме в першу чергу від розвитку подій на фронті, включаючи просування наземних військ, інтенсивність ракетних ударів та пошкодження виробничих потужностей. Також вагомим фактором  буде налаштування експортної логістики. За нашою оцінкою, без відновлення доступу до Чорного моря Україна в перспективі зможе експортувати до 6-7 Мт товарів на місяць наземними шляхами, або менш ніж половину від довоєнних обсягів. 

Якщо бої продовжаться в межах території, окупованої російськими військами станом на середину квітня, а ризик ракетних ударів на решті території залишиться високим, економіка України скоротиться приблизно на третину та навряд чи буде зростати у наступному році. Стійке припинення вогню в найближчі місяці прискорить відновлення економіки та дозволить зменшити річне падіння ВВП до -25% р/р з подальшим зростанням на 6,5% р/р у 2023 році. Якщо домовленість про припинення вогню буде супроводжуватись відкриттям Чорного моря для комерційного судноплавства, Україна зможе наростити обсяги експорту, оціночно до 70% від довоєнного рівня (зважаючи на втрачені виробничі потужності). У цьому випадку падіння ВВП в цьому році становитиме 22% р/р, а зростання наступного року може сягнути 10% р/р. 

Однин з найбільших економічних викликів наразі зосереджений в бюджетній царині. Адже різке скорочення економічної активності призвело до серйозного зменшення податкових надходжень та безпрецедентного розширення дефіциту бюджету. Ми оцінюємо середньомісячний дефіцит бюджету на рівні 4 млрд. дол. під час бойових дій та припускаємо скорочення розриву до 2,5-3,0 млрд при досягненні стійкої домовленості про припинення вогню. Таким чином, дефіцит бюджету в цьому році може сягнути рекордних 16-26% ВВП залежно від сценарію та, ймовірно, залишиться високим у наступному році.

Хоча НБУ отримав тимчасовий дозвіл безпосередньо фінансувати дефіцит бюджету, використання цієї можливості має бути максимально обмеженим, адже значна емісія гривні несе великі ризики для фінансової стабільності. Ключовим джерелом фінансування фіскального дефіциту мають стати зовнішні ресурси, в першу чергу, грантова допомога, оскільки великі обсяги кредитів, навіть дешевих та довгих, можуть затягнути Україну у боргову пастку.

Наразі міжнародні організації та уряди окремих країн висловили готовність надати бюджетне фінансування на суму 10 млрд дол., з яких 3,4 млрд дол. були перераховані в березні. Левова частка цих коштів надходить у вигляді кредитів. Крім того, МВФ відкрив спеціальний рахунок для мобілізації ресурсів для України, в тому числі шляхом перерахування Спеціальних прав запозичень (СПЗ). Передача Україні СПЗ, особливо у формі грантів, може стати потужним джерелом фінансової підтримки бюджету, адже країни Великої сімки мають у своєму розпорядження СПЗ на суму 415 млрд дол.    

Суворі обмеження на валютному ринку, які НБУ оперативно ввів в перший день війни з метою врятувати фінансову систему від колапсу, унеможливлюють оцінку рівноважного курсу гривні. За нашими попередніми розрахунками, баланс поточного рахунку в цьому році погіршиться несуттєво, дефіцит становитиме 0-3,0% ВВП залежно від сценарію. Адже значне падіння експорту буде компенсовано скороченням промислового імпорту та зупиненням відтоку дивідендів. Стабільний експорт ІТ послуг та переказів мігрантів будуть підтримувати платіжний баланс, хоча різке збільшення витрат українців за кордоном створює тимчасовий негативний вплив на валютний ринок.  

Ми очікуємо, що НБУ триматиме фіксований курс на рівні 29.25 гривень за долар протягом дії воєнного стану та послаблюватиме валютні обмеження обережно, з огляду на можливий вплив на фінансову стабільність. Завдяки очікуваному великому притоку зовнішнього фінансування в бюджет, НБУ зможе нарощувати золотовалютні резерви і матиме достатньо ресурсів, щоб підтримувати валютний курс інтервенціями. Якщо військова ситуація дозволить НБУ повернутись до плаваючого валютного курсу, ми очікуємо невелику девальвацію гривні, до рівня 33 грн/дол.

За нашими оцінками, споживча інфляція залишатиметься на відносно помірному рівні завдяки стабільному курсу гривні та анти-інфляційним заходам уряду та парламенту, включаючи фіксовані тарифи на комунальні послуги, скасування акцизів на паливо та зменшення ПДВ на пальне до 7% з 20% в середині березня. Ці кроки допомогли стримати зростання цін на бензин до 7,7% м/м в березні, хоча ціни на нафту на світових ринках підстрибнули на 20%. Також обмежений експорт буде стримувати внутрішні ціни на зерно, соняшникову олію та пов’язані продукти харчування. Тому, незважаючи на інфляційний тиск спричинений зростанням виробничих витрат та зменшенням пропозиції певних продуктів харчування (в першу чергу овочів), ми очікуємо, що споживча інфляція буде коливатись біля 15% р/р в цьому році та знизиться до 10% в наступному. Відновлення судноплавства в Чорному морі спричинить наближення внутрішніх цін на агро-продукцію до світових та спровокує вищу інфляцію цього року.