НБУ: Інфляційні очікування не поліпшуються, базова інфляція знижується повільно

Національний банк України повідомив, що інфляційні очікування серед різних груп економічних агентів залишаються нерівномірними, попри загальне уповільнення зростання цін. Це, за даними НБУ, залишається однією з головних перешкод для відновлення цінової стабільності.

Згідно з Інфляційним звітом за жовтень 2025 року, очікування домогосподарств, бізнесу та фінансових установ суттєво різняться. Попри те, що аналітики й банки дещо покращили свої прогнози, очікування населення залишаються помітно вищими.

У звіті йдеться, що частка компонентів ІСЦ, зростання цін на які перевищує 10% (так званий рівень уваги), залишається на рівні 56% від усіх компонентів, хоча й трохи зменшилася. Цільовий рівень інфляції НБУ становить 5%, тоді як споживча інфляція у вересні сповільнилася до 11,9% р/р. За оцінками НБУ, ця тенденція продовжилася і в жовтні.

Дані Google Trends свідчать, що суспільний інтерес до теми інфляції залишається підвищеним, що вказує на збереження чутливості до змін цін, зазначив НБУ.

Базова інфляція в Україні залишається стійкою

Центральний банк повідомив, що споживча інфляція знижується швидше, ніж прогнозувалося, але це було зумовлено передусім збільшенням пропозиції овочів завдяки врожаю, який перевищив торішній. 

Водночас базова інфляція знижувалася повільніше (до 11,0% р/р у вересні). Фундаментальний ціновий тиск зберігався, зокрема через високі витрати бізнесу на оплату праці та енергоносії. Унаслідок цього темпи зростання цін на низку компонентів базової інфляції або знижувалися повільно (перероблені продукти харчування), або не знижувалися зовсім (послуги).

НБУ очікує поступового зниження інфляції до 9,2% до кінця 2025 року та досягнення цільового рівня у 5% лише наприкінці 2027 року — за умови стабільної безпекової та енергетичної ситуації.

Рішення НБУ залишити ставку незмінною викликало критику

Центробанк залишив облікову ставку на рівні 15,5%, а голова НБУ Андрій Пишний зазначив, що інфляційний тиск посилився через атаки на енергетичну інфраструктуру та збільшення бюджетних видатків.

НБУ також незначно знизив прогноз зростання реального ВВП України з 2,1% до 1,9% на 2025 рік, відображаючи уповільнення економіки через наслідки повномасштабного вторгнення Росії. Прогноз на 2027 рік залишився незмінним — 2,8%.

Однак рішення НБУ утримати ставку викликало критику з боку низки незалежних економістів, зокрема керівника департаменту макроекономічних досліджень ICU, колишнього директора департаменту фінансової стабільності НБУ Віталія Ваврищука.

Він написав, що рішення та комунікація НБУ не додають упевненості та комфорту, а спонукають нервуватися і шукати приховані мотиви такої позиції. «Складно це назвати data-driven monetary policy», — зазначив Ваврищук на Facebook.

У коментарях він уточнив, що інфляція, валютні резерви та зовнішнє фінансування наразі виглядають краще, ніж НБУ прогнозував у липні, — що, на його думку, відкриває можливість для зниження ставки.

Аналітики розділилися у поглядах

У своєму макропрогнозі ICU зазначає: «Ми не бачимо суттєвих ризиків, які можуть зірвати процес дезінфляції». 

«Прогноз інфляції також залишається загалом сприятливим, і річний ІСЦ, імовірно, знижуватиметься щомісяця щонайменше до березня 2026 року. Виходячи з поточної та середньострокової динаміки, початок циклу пом’якшення монетарної політики виглядає запізнілим», — ідеться в аналітичній записці ICU.

Раніше Bloomberg повідомляло, що Міжнародний валютний фонд нібито закликає НБУ до поступової девальвації гривні, однак Пишний заявив, що перемовини з МВФ ще не закінчились. 

Під час брифінгу НБУ він заявив: «Під час нашої співпраці з МВФ ми фокусуємося на ціновій стабільності та зовнішній стійкості. Але фінальне рішення залишається за центральним банком, як і відповідальність. Ми вдячні колегам за експертизу… але говорити, що ми на фінальній стадії обговорення, зарано».

Інфляційні ризики зберігаються — удари по енергетиці та дефіцит робочої сили

Побоювання щодо можливої паніки на валютному ринку — прямо не озвучене НБУ, але те, що завжди варто враховувати базуючись на минулому досвіді фінансових криз в Україні — залишаються ключовим бар’єром для будь-якої девальвації. 

Україна перебуває в унікальній ситуації — не існує підручника, як діяти в умовах затяжного воєнного тиску на економіку під час безпрецедентної повномасштабної війни, якої не було з часів Другої світової. 

Ще одна причина занепокоєння — базова інфляція, яка падає на настільки швидко через зростання зарплат і витрат бізнесу на тлі дефіциту робочої сили. Ці тенденції можуть посилитися через нові удари Росії по енергосистемі, що змушують підприємства витрачатися на генерацію та скорочувати виробництво.

У якості опозиційної думки, Перший заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук відповів Ваврищуку в коментарях: «Ти справді очікував в липні, що ми втратимо 60% видобутку газу і нам знадобиться додатково 300 млрд грн ($7,3 млрд) на оборону лише цього року?»

Економісти підтримали обережність регулятора

Головна економістка Dragon Capital Олена Білан підтримала аргументи НБУ. Вона зазначила, що частина з наведеного списку — це наслідки одного явища — більшого обсягу зовнішнього фондування. Інфляція нині значно нижча за прогноз головним чином через волатильну компоненту, тому це не привід реагувати.

«У підсумку маємо два фактори, які посилюватимуть фундаментальний інфляційний тиск, один із них непередбачуваний (обстріли енергетики), і один фактор, який цей тиск знижуватиме», — додала Білан.

НБУ застерігає від передчасного пом’якшення

НБУ планував перше зниження ставки у І кварталі 2026 року, але тепер пише прямо, що зниження може бути відкладено.

В Інфляційному звіті зазначено: «З огляду на посилення проінфляційних ризиків, утримання облікової ставки на поточному рівні (15,5%) є доцільним у поточних умовах. Це допоможе підтримати попит на гривневі інструменти заощадження, утримати інфляційні очікування під контролем і забезпечити стабільність валютного ринку, що важливо для досягнення цінової стабільності».

Ніколайчук раніше в інтерв’ю Kyiv Post наголошував, що ризики війни залишаються головним фактором, який визначає динаміку економіки. Дефіцит енергії, міграція та нестача робочої сили — наслідки руйнівних дій Росії — змушують бізнес витрачати більше на енергію та персонал, перекладаючи ці витрати на споживачів.