Кіло цибулі, як десяток яєць. Ціни в Україні продовжують рости, але є хороші новини

13.03.2023
| Фокус
Олена Білан: Різке зростання цін у минулому році було викликане наслідками війни, оскільки суттєво ускладнилася та подорожчала доставка товарів і загальна логістика, знизилася пропозиція овочів та фруктів через окупацію південних областей, девальвація гривні підштовхнула вгору ціни на імпортні товари, та суттєво подорожчало паливо.

За перші два місяці 2023 року споживчі ціни в Україні зросли на 1,5%, а порівняно з лютим минулого року – на 24,9%. Тобто, інфляція сповільнюється. Фокус з'ясував, чого чекати від цін протягом 2023 року.

Українці, які не уявляють свій щоденний раціон без свіжих овочів і фруктів, у березні 2023 року були вражені їхнім різким подорожчанням. "Нещодавно ми дивувалися цінам на яйця, а сьогодні вже кілограм цибулі коштує, як десяток яєць", — обурюється киянка Наталія.

Справді, судячи зі статистики цін у супермаркетах, яку ведуть на порталі minfin.com.ua, цибуля за рік подорожчала більш ніж утричі — у середньому до 55,79 грн за кг (максимум до 69,9 грн за кг). Ціни на інші овочі у 2023 році теж різко зросли. Наприклад, огірки пропонують по 129-150 грн за кілограм, а солодкий перець "по акції" продають по 189 грн/кг. А ось курячі яйця, що приголомшили блискавичним подорожчанням восени, коштують майже так само, як перед Новим роком.

Страшний сон веганів. Чому в Україні подорожчали овочі та фрукти

Згідно з новими даними Держстату, овочі за два місяці 2023 року подорожчали на 21,2%, і так стали основним драйвером інфляції. Їх наздоганяють фрукти із показником +5,9%. Для порівняння, споживчі ціни загалом за цей період підвищилися на 1,5%, продовольство та напої подорожчали на 2,9%.

"У лютому ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,5%. Найбільше (на 13,9%) подорожчали овочі. На 1,4–0,4% виросли ціни на фрукти, м'ясо птиці, рибу та рибні продукти, хліб, молоко та молочні продукти, макаронні вироби, безалкогольні напої", — повідомляють у Держстаті.

ТОП 5 груп продовольчих товарів, що подорожчали у січні-лютому 2023 року

  • овочі: +21,2%;
  • фрукти: +5,9%;
  • молоко: +2,5%;
  • хліб: +2,5%;
  • безалкогольні напої: +2%.

Джерело: Держстат

"Найбільш різкий ріст цін спостерігається на фрукти та овочі (цибуля, морква, огірки, помідори), — підтверджує аналітик Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Максим Гопка. — Через те, що внутрішніх запасів овочів не вистачає, присутність імпортних товарів на українському ринку збільшується другий місяць поспіль. А імпортна продукція коштує дорожче, як через більшу собівартість, так і через дисбаланс попиту та пропозиції на світовому рівні”.

Тим часом, ціни на м'ясо та молочні продукти з початку року змінилися не суттєво. "Свинина почала знижуватися в ціні, щойно стабілізувалося електропостачання. Адже раніше за рахунок проблем з електроенергією собівартість продукту росла через використання генераторів, що позначалося на кінцевій ціні. Молочні продукти за останні два місяці також суттєво не зросли в ціні переважно завдяки відновленню електропостачання", — коментує Максим Гопка.

Зауважимо, що перебої з електроенергією, які спостерігалися взимку, за словами аналітикині УКАБ Світлани Литвин, особливо боляче вдарили саме по молочному та м'ясному господарству, тепличному овочівництву та зберіганню овочів і фруктів. Тобто можна стверджувати, що російський енергетичний тероризм також зробив свій внесок у прискорення інфляції.

Наталія Копитець, провідна наукова співробітниця відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" додає, що суттєвим фактором, який зумовив ріст цін на м'ясо птиці на 2,0-5,8%, стало підвищення вартості електроенергії. Тобто, спровокована російськими обстрілами криза в енергетиці далася взнаки і тут. Однак Копитець уточнює, що подорожчання курятини також пов'язане з особливостями виробничого циклу: у січні-лютому підприємства нарощують поголів'я курчат-бройлерів для вирощування, а ось із середини березня вже відбуватиметься забій вирощеного молодняку. Відповідно, не виключена стабілізація та корекція цін.

Попереду можуть чекати інші сезонні зміни цін на продовольство. Максим Гопка зазначає, що з настанням тепла витрати виробників дещо скорочуються, а ціни на газ продовжують зменшуватись. Це особливо важливо для виробництва молочних продуктів, і сприятиме просадженню цін на цю групу товарів найближчим часом.

Тим не менш, здешевлення овочів чекати ще зарано. "Через дефіцит цибулі на світовому ринку росте її міжнародна вартість, а українських запасів не вистачає, тому імпорт буде збільшуватися, і він буде не дешевим. Тож і ціни до травня протримаються високими", — прогнозує Максим Гопка.

Схожа ситуація з огірками та помідорами – очікувати зниження цін на них можна лише із середини квітня. До цього Максим Гопка прогнозує ріст цін на цю продукцію ще на 35-40%, що пов'язано із ситуацією в Туреччині великим імпортером овочів. Крім цього, напередодні Великодня, який у 2023 році в Україні святкують 16 квітня, Максим Гопка не відкидає традиційного сезонного весняного подорожчання свинини.

Зі свого боку, завідувачка відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" Інна Сало прогнозує, що протягом першого півріччя 2023 року під впливом сезонного чинника очікується зростання цін на фрукти на 10-15% та овочі на 15-20%.

"Загострення енергетичної кризи в країні продовжить негативний вплив на динаміку цін на хліб і хлібні вироби. У березні хліб може трохи подорожчати на 1-3%, а протягом першого півріччя додати в ціні ще 5-10%, — продовжує Інна Сало. — При цьому в березні-квітні ціни на крупи залишатимуться стабільними, проте подальшого здешевлення не буде і протягом першого півріччя крупи можуть навіть подорожчати на 3-5%.

Плюс-мінус. Які фактори підживлюють, а які стримують ріст цін

Нагадаємо, у 2022 році на динаміку інфляції впливали різноспрямовані фактори. Тобто, були обставини, які не лише сприяли зростанню цін, а й стримували їх ще від інтенсивнішого росту. Унаслідок чого інфляція за минулий рік склала 26,6%, що виглядає досить помірним показником для країни, яка протистоїть повномасштабній агресії.

"Різке зростання цін у минулому році було викликане наслідками війни, оскільки суттєво ускладнилася та подорожчала доставка товарів і загальна логістика, знизилася пропозиція овочів та фруктів через окупацію південних областей, девальвація гривні підштовхнула вгору ціни на імпортні товари, та суттєво подорожчало паливо", — нагадує Олена Білан, директорка аналітичного департаменту і головна економістка інвесткомпанії Dragon Capital.

З іншого боку, співрозмовниця Фокусу уточнює, що зростання цін стримувало низький споживчий попит, оскільки значна частина населення виїхала за кордон, а всередині країни зросло безробіття. Крім того, давався взнаки мораторій на підвищення комунальних тарифів.

У 2023 році ситуація дещо змінюється. За прогнозами Олени Білан, вплив багатьох чинників, які торік розкручували інфляцію, суттєво зменшиться чи повністю зникне, адже бізнес та економіка вже пристосувалися до нових умов. Тобто, логістичні витрати вже навряд чи суттєво зростатимуть порівняно з нинішнім високим рівнем, а валютний ринок стабілізувався.

Віталій Ваврищук, голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU, наголошує, що статистика споживчої інфляції за листопад-лютий свідчить про суттєве послаблення цінового тиску, і протягом весняних місяців ми побачимо різке зниження річної інфляції. Співрозмовник Фокусуназиває такі причини уповільнення зростання цін:

  • низький рівень внутрішнього попиту;
  • збереження стабільних комунальних тарифів;
  • незмінність офіційного курсу гривні щодо долара.

"Споживчий попит залишиться пригніченим через продовження війни, яка стримує повернення більшості мігрантів і зростання внутрішніх доходів населення. Це додатково сповільнюватиме інфляцію, завдяки чому навіть за умов очікуваного зростання тарифів на комунальні послуги на 20% у цьому році, загальний показник знижуватиметься", – прогнозує Олена Білан.

Віталій Ваврищук додає, що в умовах низького внутрішнього попиту багато бізнесів та імпортерів швидше будуть змушені погодитися на нижчу маржу заради збереження клієнтів, ніж спробувати її зберегти. При цьому, співрозмовник Фокусу зазначає, що для імпортерів маржа, навпаки, суттєво зросла протягом 2022 року, завдяки практиці подвійних курсів – готівкового та безготівкового – тому щодо цін на окремі імпортні товари є навіть певний потенціал для зниження.

"Порівняно місяць до місяця можна буде спостерігати зниження цін на автомобільне паливо, що, зі свого боку, позитивно впливатиме на стримування споживчих цін майже всіх категорій товарів", — додає Дмитро Чурін, директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital. Нагадаємо, як уже зазначалося вище, головним драйвером інфляції у 2022 році були саме ціни на пальне.

Тенденції, про які розповідають експерти, промовисто ілюструють останні дані Держстату.

Товари та послуги, ціни на які знизилися за січень-лютий 2023 року

  • одяг: -8,9%;
  • взуття: -7,2%;
  • паливо: -7,2%;
  • транспорт: -1,8%;
  • цукор: -0,1%

Джерело: Держстат

Тобто категорії одягу та взуття, де досить велика частка імпорту, а також пального, яке було драйвером інфляції минулого року, сьогодні стримують зростання індексу споживчих цін.

Інфляція також залежить від світових процесів. Одним із глобальних факторів, який, на думку Дмитра Чуріна, впливатиме, зокрема і на ціни в Україні, стане вартість енергоресурсів, яка зараз перебуває на більш-менш прийнятному рівні. Але співрозмовник Фокусу не унеможливлює сценарій, за якого ціни на природний газ підскочать удвічі, якщо запаси цього палива в європейських сховищах перед наступною зимою будуть надто низькими.

"Головним фактором інфляційного тиску залишається висока інфляція у наших торгових партнерів, враховуючи країни ЄС та Туреччину. Оскільки навіть за стабільного валютного курсу ми відчуватимемо "імпорт інфляції", — продовжує Віталій Шапран, ексчлен Ради НБУ. — Деякі відхилення можуть бути і за умов зміцнення євро до долара, адже ми зараз більш залежні від імпортних поставок із країн ЄС”.

Інфляція та валюта. Як на ціни у 2023 році впливатимуть валютний курс

Зміцнення курсу гривні, що спостерігається зараз, у касах банків та обмінних пунктах надає досить обмежений вплив на інфляцію, оскільки гривня зміцнюється лише в окремих сегментах валютного ринку, зокрема, у готівковому.

"На міжбанківському ринку, де купують валюту імпортери, курс залишається фіксованим і зберігається високий дефіцит іноземної валюти, який фінансується міжнародною допомогою, – розповідає Олена Білан. – По факту, ми бачимо не фундаментальне зміцнення гривні, а лише зближення курсів на окремих сегментах валютного ринку, яке навряд чи суттєво вплине на динаміку інфляції за наслідками року”.

Тим не менш, певний опосередкований позитивний вплив на інфляцію все ж таки простежується. Як зазначає Дмитро Чурін, зміцнення готівкового курсу гривні дає надію на стійкість національної валюти до складних економічних умов, що формує адекватні інфляційні очікування. Отже, веде до стримування росту цін у країні.

Однак, на кінець року багато експертів прогнозують корективи офіційного фіксованого курсу у бік послаблення. Зокрема, у Dragon Capital наприкінці року прогнозують курс 43 UAH/USD, що частково позначиться і на цінах.

У нещодавно оприлюдненому в Центрі економічної стратегії (ЦЕС) консенсус-прогнозі українських експертів і компаній мінімальний рівень курсу, що очікується на кінець року, становить 36,6 UAH/USD, максимальний — 45 UAH/USD. Середнє значення – 41,3 UAH/USD. Тобто, на зміцнення гривні не чекає жоден з опитаних аналітиків. Консенсус-прогноз був побудований на основі опитування семи провідних аналітичних команд – Dragon Capital, Concorde Capital, Morgan Stanley, ICU, Oxford Economics, Sense Bank та Інститут економічних досліджень і політичних консультацій спільно з German Economic Team.

Ймовірно, подібні очікування експертів щодо ослаблення курсу гривні мотивовані тим, що для зміцнення нацвалюти на тлі кризи в українській економіці немає достатніх передумов.

"Звичайно, якщо продовжити зміцнення гривні на валютному ринку, це може й надалі позитивно вплинути на інфляційні очікування населення та бізнесу, але я не радив би цього робити, оскільки у нас і так дуже слабкий експорт", — пояснює Віталій Шапран.

Співрозмовник Фокусу впевнений, що, розставляючи пріоритети між приборканням інфляції та створенням стимулів для економічного зростання, слід віддати перевагу останньому, тобто сприянню розвитку нових виробництв та експортних галузей.

"Перемогти ворога з високою інфляцією можна, а зі слабкою економікою малоймовірно", — робить висновок Шапран.

Обнадійливі прогнози. Чи зупиниться у 2023 році ріст цін

Хорошою новиною для українців, які втомилися від постійного знецінення своїх доходів під час війни, є те, що інфляція у 2023 році точно сповільниться. Такої думки дотримуються всі опитані Фокусом експерти й автори майже всіх оприлюднених прогнозів. Ба більше, деякі аналітики навіть коригують свої очікування щодо інфляції у бік покращення. Проте є і погана новина – інфляція все одно залишиться двозначною.

"У 2023 році слід очікувати на зменшення інфляційного тиску — споживча інфляція в Україні навряд чи перевищить 20%", — вважає Віталій Шапран.

В інвестиційній компанії Dragon Capital до кінця 2023 очікують уповільнення інфляції до 18%. Цей прогноз розробили в листопаді 2022 року та пізніше не переглядали.

Базовий прогноз інвестиційної компанії Eavex Capital також передбачає інфляцію на рівні 18% за підсумками цього року.

"Ми прогнозуємо, що темпи зростання споживчих цін сповільняться у 2023 році до 15-16%. Це — суттєвіше уповільнення, ніж ми очікували ще наприкінці минулого року", — повідомив Фокусу Віталій Ваврищук.

До речі, у консенсус-прогнозі ЦЕС рівень інфляції на кінець 2023 року в середньому оцінили у 16,9% (мінімум – 14,5%, максимум – 18,7%). Актуальний прогноз Нацбанку передбачає уповільнення інфляції у 2023 році до 18,7%. А ось у Мінекономіки припускають, що рівень інфляції до кінця 2023 досягне 24%.