Як Конституційний Суд Україну засудив. Що буде з державним боргом України та дефіцитом держбюджету

Конституційний Суд зупинив співпрацю України із західними кредиторами. Тепер бюджет з великим дефіцитом експерти називають пострілом собі в ногу, а додаткову емісію гривні — контрольним пострілом

Скандальне рішення Конституційого суду, яким він звів нанівець антикорупційну реформу і відповідальність за нечесне декларування, матиме прямі фінансові наслідки для економіки країни.

Без врегулювання питання з Конституційним Судом на законодавчому рівні міжнародні партнери заблокують Україні всі фінансові операції, заявив міністр фінансів Сергій Марченко. «Ризикуємо цьогоріч втратити два транші МВФ по $700 млн, а також — 600 млн євро в рамках допомоги ЄС і $350 млн — від Світового банку. А наступного року — ще $1,5 млрд від МВФ, 600 млн євро — від ЄС і $350 млн — від Світового банку», — заявив Марченко.

Раніше Україна домовилася про програму Stand-By з МВФ. Борд директорів Світового банку затвердив Україні Development PolicyLoan — позику на політику розвитку, а ЄС —«виняткову» програму макрофінансової допомоги. «Зараз ці надважливі для держави досягнення і домовленості — під загрозою зриву. Маю оцінки керівної ланки Світового банку за рішенням КСУ щодо е-декларацій. Там вважають, що Україна порушує свої зобов’язання з DPL. Це ставить під загрозу всі проекти Банку з Україною. Загалом йдеться про $2,23 млрд», — зазначив міністр фінансів.

Міністр стверджує, що в цьому році Україна отримала $2,1 млрд від МВФ і 500 млн євро макрофінансової допомоги від ЄС. Але згідно з програмою з МВФ держбюджет буде виконаний повністю за умови отримання $6,2 млрд запозичень від офіційних кредиторів. Тому зараз є фіскальний розрив в $3,5 млрд, який повинні профінансувати. «Країна не може собі дозволити втратити ці кошти», — попередив Марченко.

НВ Бізнес з’ясував, чим загрожує Україні зрив фінансування держборгу і нинішній розмір фактичного дефіциту держбюджету країни.

Як Україна справляється з погашенням своїх боргів

За словами директора департаменту оцінки і заставних операцій банку Південний Віталія Гагауза, в четвертому кварталі до погашення залишилося майже 37 млрд грн державних боргів. З них десь 10 млрд грн — зовнішній борг в еквіваленті і 27 млрд грн — внутрішній борг.

«Україна успішно пройшла періоди основних виплат за державним боргом у 2020 році. Зовнішній борг, який припадає на цей рік, уже виплачено майже повністю. До кінця року залишилося погасити гривневі ОВДП на 22 млрд грн (платежі 25 листопада і 16 грудня), а також валютні ОВДП обсягом $376 млн (10 грудня) і 200 млн євро (19 листопада). Стан внутрішнього ринку дає підстави очікувати повного рефінансування даного боргу на прийнятних умовах», — прокоментував НВ Бізнес начальник аналітичного відділу Альфа-Банку Україна Олексій Блінов.

Головний менеджер з макроекономічного аналізу департаменту казначейства Райффайзен Банку Аваль Сергій Колодій додав, що в листопаді-грудні Україна має погасити майже 50 млрд грн, приблизно 80% з яких становлять зобов’язання за облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП.) «На практиці при цьому зазвичай використовується роловер, тобто Погашення ОВДП за рахунок коштів, отриманих від їх нового випуску. На обслуговування держборгу передбачено 26,5 млрд грн, або 20% річного плану», — сказав він.

Успішне обслуговування держборгу цього року, за словами старшого фінансового аналітика групи ICU Тараса Котовича, вдалося за рахунок того, що уряд досить непогано справляється із залученням коштів, нехай і поступово підвищуючи відсоткові ставки за гривневими ОВДП. «А попит на валютні облігації залишається досить непоганим, хоч і нестабільним. Тому, з огляду на те, що до кінця року погашення відбуватимуться переважно за внутрішнім боргом, на мою думку, проблем з їх рефінансуванням виникати не повинно», — сказав він.

Віталій Гагауз також стверджує, що уряд України встиг залучити планові кошти. «Фінансування на внутрішньому ринку було через розміщення ОВДП в банках, здебільшого державних. Друге джерело — гроші від МВФ. Третє — єврооблігації. Але є питання в ефективності останніх, адже 2020 рік дуже суперечливий. Якщо в січні Мінфін залучив 1,25 млрд євро під рекордно низький відсоток — 4,375, то вже в серпні він залучив 2 млрд євро під 7,25, що майже вдвічі більше», — сказав він. За його словами, станом на 4-й квартал називалися цифри майже 82 млрд грн дефіциту держбюджету. «І до кінця року Мінфін планував провести десь 19 аукціонів із залучення держборгу — це приблизно 216 млрд грн.

Колодій наголосив, що станом на початок жовтня Україна залучила у вигляді запозичень 412,7 млрд грн, або 63,8% річного плану, тоді як погашено 330,6 млрд грн (93,1%), а решта для погашення сума в основному представлена внутрішніми зобов’язаннями з ОВДП, що не є критичним. «Ми вважаємо, що в 2020 р. Україна досить успішно залучала кошти для обслуговування держборгу, не ставлячи під сумнів своєчасність і повноту погашення основної суми боргу та виплати відсотків. Своєрідним індикатором цього був викуп в середині серпня ВВП-варантів. Однак нинішні проблеми зі співпрацею з МВФ можуть суттєво ускладнити обслуговування держборгу в 2021 р., особливо з урахуванням високого планового бюджетного дефіциту», — сказав він.

Бюджетна криза настає

Головний економіст Dragon Capital Олена Білан впевнена, що зараз для України найбільша складність — це профінансувати дефіцит бюджету, який традиційно стрімко збільшується до кінця року.

З нею погоджується Олексій Блінов. «Основною проблемою сьогодні залишається рефінансування боргу, а великий дефіцит державного бюджету. З планового дефіциту в розмірі майже 300 млрд грн за 10 місяців профінансовано на трохи більше ста мільярдів. Це не означає, що потреба у фінансуванні дефіциту в листопаді-грудні наближається до 200 мільярдів гривень. Динаміка фактичних доходів в останні місяці стабільно перевищує планову, а деякі витрати можуть бути не профінансовані цьогоріч», —сказав він. Однак, за його словами, навіть з урахуванням цих поправок в останні два місяці року необхідно заручитися фінансуванням дефіциту обсягом не менше 100 млрд грн, що є дуже значною сумою за такий стислий проміжок часу.

Хоча Сергій Колодій стверджує, що починаючи з червня доходи державного бюджету перевищують показники 2019 року, а рівень виконання скоригованого держбюджету щомісяця поліпшується, вже наблизившись після весняного провалу до 100%. «Цьому сприяють більш швидке в порівнянні з ранніми прогнозами відновлення економіки в третьому кварталі і девальвація гривні», — сказав він. За його словами, дефіцит держбюджету за 9 місяців 2020 р. становить 81,7 млрд грн, що відповідає 27% затвердженого граничного обсягу. «У 2020 році Україна пройшла період пікових платежів за державним боргом, тому проблем з його обслуговуванням ми не бачимо», — вважає він.

Олексій Блінов вважає, що навіть коли значна частина дефіциту покриватиметься за рахунок «дружнього попиту» на ОВДП, то це, швидше за все, будуть короткі цінні папери тривалістю 3−6 місяців. «А отже, ця проблема жодним чином не усунеться із завершенням бюджетного року, і в 2021 році Україні потрібно буде відшукувати нові джерела фінансування — причому постійно зростаючі, адже уряд планує зберегти високий бюджетний дефіцит. Ринки навряд чи позитивно оцінять такий розвиток подій. Тому відновлення фінансування з боку міжнародних фінансових організацій є завданням гострої необхідності», — упевнений він.

Які ризики несе бюджетна криза

Експерти вважають, що без секвестру держбюджету-2020 не обійтися, оскільки через відсутність результатів у переговорах з МВФ і відкат низки реформ для України закрито джерела залучення необхідного фінансування.

«На мою думку, без суттєвого урізання доходів або перенесення на наступний рік вже не обійтися. Питання тільки в тім, чи будуть порушені критичні витрати: зарплати, пенсії і т. ін. Без таких крайніх заходів можна обійтися, якщо почати економити вже зараз. Але навіть в цьому випадку в листопаді-грудні дефіцит бюджету перевищить 100 млрд грн», —сказала Олена Білан з Dragon Capital.

На думку Колодія, ймовірність нового секвестру держбюджету-2020 (офіційного скорочення бюджетних призначень) вкрай низька. «Тому що, по-перше, він вже мав місце в квітні, а по-друге, для цього відсутня найважливіша причина: істотне недонадходження доходів. Проте бюджетні асигнування за окремими незахищеними статтями не буде профінансовано на 100%. Ми вважаємо, що коли за підсумками такого важкого і складно прогнозованого року фактичний дефіцит буде менше запланованого, то це є не проблемою, а радше спрощенням фінансування бюджетних витрат і державного боргу на наступний період. Разом з тим співпраця з МВФ є критично важливою, і тому можливе відновлення в найближчі місяці, що істотно поліпшить ситуацію», — зазначив він.

За словами Білан, враховуючи непросту ситуацію з Конституційним Судом, відкат реформ за іншими напрямами і затримку з виконанням зобов’язань України в рамках поточної програми з МВФ, навряд чи влада зможе до кінця року отримати кошти від МВФ, тому Україна фактично залишиться без дешевих грошей, на які вона розраховувала. «Росія —не варіант з політичних причин. Китай, як правило, дає кредити на проекти з великою часткою китайського праці, а не на фінансування бюджету. Можна спробувати позичити кошти на зовнішньому ринку шляхом випуску єврооблігацій. Але без програми МВФ —це стане дорого, і не факт, що взагалі вдасться залучити кредиторів. Залишається внутрішній ринок, а він навряд чи опанує таку суму нового боргу без підтримки НБУ (емісіїгривні), наприклад, у вигляді рефінансування», — вважає Білан. Емісія ж гривні, за її словами, створить додатковий девальваційний тиск на курс гривні. «Однак у НБУ поки достатньо резервів і механізмів, щоб його погасити. Результатом буде зниження золотовалютних резервів НБУ і погіршення стійкості економіки до зовнішніх шоків», —попередила вона.

Віталій Гагауз з банку Південний сумнівається, що Україна зможе припинити співпрацю з МВФ. «При цьому знайти більш ефективне фінансування, замінивши дороге залучення дешевшим, є цілком можливим. За високою ставкою залучити зовнішній ресурс не складно, складніше знайти дешевий ресурс за вигідними для країни умовами», — сказав він. За словами банкіра, якщо влада не наважаться на додаткову емісію гривні, то для забезпечення виконання держбюджету 2020 року гроші шукатимуть на будь-яких умовах. «Україна може залучати кошти. Питання в тім, на яких умовах і в кого. Заважає в основному відсутність єдиної виваженої державної стратегії розвитку, а не гасіння поточних бюджетних і боргових пожеж, а також брак професійної команди, що реалізує дану стратегію», — сказав Віталій Гагауз.

Колодій вважає, що наразі ситуацію на зовнішніх ринках не можна назвати невдалою для випуску євробондів державами з ринками, що розвиваються, і за потреби Україна могла б провести їх додаткове розміщення або збільшити обсяг продажів ОВДП в іноземній валюті. «Відновлення співпраці з МВФ потенційно дозволить несуттєво знизити ставки за обома напрямками і вирішити проблему фінансування за борговими операціями в 2021 році, яка може стати вельми актуальною вже в першому кварталі», — сказав він.

Колодій стверджує, що додаткова емісія гривні можлива в тому разі, коли НБУ розпочне викуповувати ОВДП на вторинному ринку внаслідок різкого збільшення їх первинного розміщення. «При цьому виникає питання, яким чином це стане можливим в майбутньому, якщо сьогодні попит на ОВДП низький (за актуальних ставок). На нашу думку, прийняття бюджету з роздутим дефіцитом бюджету в умовах відсутності надійних джерел його погашення і висока потреба у фінансуванні державного боргу для забезпечення макроекономічної стабільності — це такий собі постріл у ногу, а використання прямої або прихованої емісії для фінансування цих цілей — вже контрольний постріл», —резюмував експерт.