Держава не регулюватиме ціни на газ та позбавила газзбути монополії: чи виграє від цього споживач?

Із 1 липня держава скасує регулювання ціни на газ, а українці зможуть змінювати постачальника газу, не будуючи новий газопровід. Дешевше, найімовірніше, не буде, але можна розраховувати на певні бонуси. 

Як працював ринок газу раніше?

Бізнес купував газ на ринкових умовах, укладаючи контракти з десятками постачальників, газовими трейдерами чи з Нафтогазом. Ціна була ринковою та залежала від ситуації на енергетичних ринках України та Європи. Для населення ринку газу не існувало. Його продавали газозбутові компанії (газзбути), переважна більшість яких належить до групи «РГК» Дмитра Фірташа. Ціни на газ встановлювалися штучно, рішенням уряду, в межах PSO (Public Service Obligation — спеціальне зобов’язання, яке уряд поклав на Нафтогаз, щоб той продавав газ населенню за посередництва регіональних газзбутів за чітко встановленими, заниженими цінами.

Що зміниться 1 липня?

Із 1 липня PSO на газовому ринку в Україні скасують, тобто ціни на газ для населення стануть ринковими. Також значно спроститься процес зміни постачальника газу для населення. Це означає, що традиційні газзбути втратять своє монопольне становище, адже пересічний громадянин зможе укладати угоду про постачання газу з будь-яким іншим постачальником, не залежно від того, де той зареєстрований.

Так, житель Києва зможе укласти договір на постачання газу, наприклад, із «Вінниця газзбут», із газзбутом Нафтогазу або ж будь-якою іншою компанією, яка почне торгувати газом, навіть Укрпоштою. «В умовах нового ринку газу, такі компанії, як Укрпошта, теж зможуть продавати газ населенню. Тут питання у клієнтській базі: Укрпошта має клієнтську базу в масштабах усієї країни, однак там не мають доступу до ресурсу (газу) та інфраструктури ринку. Питання в тому, щоб отримати ресурс. Тому для Укрпошти важливо залучитися бланковим ресурсом, підписавши угоду з великим постачальником газу, таким як Нафтогаз», — повідомив Михайло Гончар, експерт з питань енергетики, президент клубу глобалістики «Стратегія XXI».

Хто зможе змінити постачальника газу?

Змінити постачальника газу зможуть не лише власники приватних будинків, а й мешканці квартир. При цьому, для зміни постачальника не потрібне рішення ОСББ чи управляючої компанії: таке рішення ухвалює власник квартири індивідуально та на власний розсуд. «Спрощена процедура зміни постачальника дає змогу кожному споживачу, незалежно від того, чи живе він у багатоквартирному, чи у приватному будинку, перейти до нового постачальника газу», — повідомив hromadske керівник ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» Максим Рабінович. Він зазначив, що раніше процедура зміни постачальника газу могла тривати до 100 днів, однак з 1 липня змінити компанію, якій ви платитимете за газ, можна буде протягом 4-21 дня. На рівні ОСББ рішення про зміну постачальника газу ухвалюється лише для потреб будинкового опалення, а не для роздрібного споживання.

Що виграє споживач?

Відтепер на ринку постачання газу з’явиться велика кількість нових компаній, які конкуруватимуть за споживача сервісом та цінами. Наприклад, вже наприкінці 2019 року в Україні почали тестувати перші «акції» для споживачів газу. Зокрема, Нафтогаз анонсував так званий газовий запас — можливість купити газ на опалювальний сезон за літніми цінами. Це зробили, побоюючись, що Україна та Росія не домовляться про продовження транзиту російського газу до Європи, що могло значно підвищити ціни на газ для населення з 1 січня. Подібних «акцій» та можливостей оплати за спожитий газ з відкриттям ринку лише більшатиме. «Постачальник зможе пропонувати своїм клієнтам різні нові умови: знижку на газ за передоплату, послуги з розстрочки, або ж проведення енергоаудиту. Для потенційних постачальників відкриття ринку газу для населення — це не так про продаж самого газу, як про додаткові послуги», — зазначив енергетичний аналітик Dragon Capital Денис Саква.

Запровадження повноцінного ринку постачання газу для населення може наблизити Україну до Європи та створити тут

подібні ринкові відносини, вважає Михайло Гончар: «В Україні може з’явитися ринок газу, подібний до Словаччини. Там, наприклад, немає великої різниці в ціні на газ для населення, але є різноманітні алгоритми, які дають змогу економити гроші. Іншими словами, постачальник пристосовується до потреб свого клієнта, пропонує гнучкіші графіки

оплати або ж надає знижки на газ, якщо споживач половину свого часу проводить, наприклад, на дачі. Простору для маневрів тут багато».

Конкуренція між постачальниками газу має сприяти покращенню рівня сервісу. Наприклад, невелика газова компанія

ETG.ua, яка вже анонсувала свій вихід на ринок газу для побутових споживачів у співпраці з іншими постачальниками газу, має намір пропонувати населенню інноваційні методи оплати за спожитий газ та сервіси у смартфоні. «Ми проінвестували десятки мільйонів гривень за останні 5 років у створення певних сервісів, диджитальні рішення. У нас на сьогодні існує єдиний на ринку природного газу електронний кабінет, де клієнти можуть ефективно подавати заявки, виписувати та оплачувати рахунки за кілька секунд, відстежувати історію свого споживання та інше», — заявив CEO компанії Володимир Шведкий.

У ГПК «Нафтогазу» впевнені, що на ринок вийдуть компанії, які раніше працювали, здебільшого з бізнес-сегментом. 

Чи треба проводити ще одну газову трубу?

Щоб змінити постачальника газу не потрібно проводити ніяких нових газових труб. Ви лише змінюєте компанію-постачальника, укладаючи з нею договір, після чого вже вона постачатиме вам газ тією трубою, що заведена до вашої квартири чи будинку. 

Це стало можливим завдяки попереднім етапам реформи на ринку газу, зокрема запровадженню європейських правил на

ринку енергоресурсів та проведенню анбандлінгу. Європейські правила передбачають, що бізнес із продажу енергоресурсу (електроенергії чи газу) має бути відокремленим від бізнесу із забезпечення доставки цього ресурсу. Іншими словами, продаж газу й управління «трубою» — це різні бізнеси. Тому ви зможете змінити продавця газу, бо це ніяк не вплине на ваші домовленості з компанією, яка відповідає за газопровід.

Результати анбандлінгу українці відчули вже на початку 2020 року, коли за січень отримали 2 платіжки за газ замість однієї: це платіжки за сам газ від газзбутів та за його доставку від облгазів.

Ціни на газ зростуть?

Миттєвого зростання вартості газу не відбудеться. Насправді наразі українці вже купують газ за ринковими цінами, бо ці ціни впали набагато нижче того рівня цін, який встановив уряд. «На сьогодні, ціна на природній газ у Європі перебуває на 15-річному мінімумі. Тому сьогодні справді найбільш ефективний та безболісний період для того, щоб запровадити ринок газу для (побутових — ред.) споживачів», — зазначив Володимир Шведкий.

Наразі ціни на газ у Європі та Україні низькі, однак існує ймовірність того, що вони підуть вгору, наприклад, напередодні нового опалювального сезону. Це означатиме, що зростатимуть ціни на газ і для населення. «Легко бути реформатором, коли ринкові ціни на газ падають, адже можна заявити, що газ у платіжках подешевшав завдяки тобі. Коли ж ціни на газ у Європі та Україні почнуть зростати, то це може стати проблемою для уряду та парламенту, які завжди обіцяють зниження тарифів», — вважає Денис Саква.

Як змінити постачальника газу?

Ухвалена Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), постанова про перехід на новий ринок газу передбачає, що здійснити зміну постачальника газу для громадян буде максимально просто: потрібно буде лише укласти договір із новим постачальником та надіслати йому необхідні документи.

«Із липня змінити постачальника газу стане набагато простіше — людина має тільки подати заявку на приєднання до нового постачальника і надати невеликий пакет документів, що посвідчують її особу, платіжку за розподіл, де є EIC-код (код енергетичної ідентифікації або точки комерційного обліку — ред.) споживача газу та опціонально документи на право

володіти чи розпоряджатися помешканням, та платіжку від старого постачальника (для розуміння чи є борги)», — повідомив Максим Рабінович.

Усю роботу з переведення споживача від одного постачальника до іншого має виконати нова газопостачальна компанія, з

якою захоче укласти договір споживач. У Нафтогазі зазначають, що з 1 липня таку процедуру можна буде здійснити навіть не виходячи з дому, за допомогою електронного підпису чи системи BankID.

Що буде з боргами за газ?

Перейти до нового постачальника можна буде навіть маючи заборгованість за газ перед попереднім. Це стосується навіть «спірних» боргів, які у 2018-2019 роках газзбути «РГК» донараховували у платіжках за газ своїм клієнтам. Обґрунтовували вони це тим, що взимку, коли газу споживають найбільше, температура повітря низька. За такої температури об’єм газу відрізнятиметься від об’єму газу, який постачається влітку (за нижчих температур газ стискується). Тому фактично спожитий газ населенням там вирішили перемножити на спеціальні коефіцієнти, що призвело до збільшення показників споживання.

«Зараз це питання вирішується у судах. Наразі є надія, що НКРЕКП може заборонити нарахування за цими коефіцієнтами», тому люди зможуть переходити до нових постачальників, не сплачуючи боргів ними, а лише оплативши заборгованість за фактично спожитий газ», — вважає Саква.

У Нафтогазі зазначають, що питання спірних боргів, найімовірніше, потрібно буде вирішувати у судах. «Водночас

я хочу наголосити: ми вважаємо, що справедливі борги повинні бути погашені вчасно», — заявив Максим Рабінович.

Які головні ризики?

Попри привабливість нового ринку, відносно невелика кількість компаній оголосила про намір постачати газ населенню. Частково це пов’язано з невизначеністю, адже запустити ринок газу мали ще з 1 травня 2020 року, однак це рішення перенесли через коронавірус.

Водночас, хоч дату запуску і було перенесено, держава ще не до кінця сформулювала правила, за якими цей ринок має

працювати: не вирішила проблему того, звідки брати сам газ, адже більшість газу в Україні видобуває Укргазвидобування, яке належить Нафтогазу. Незалежні ж постачальники часто не мають власних ресурсів із видобутку. Такі компанії

закликають державу зобов’язати Укргазвидобування продавати частину видобутого газу на біржі для того, щоб інші компанії могли його купувати та постачати газ населенню. В іншому разі, вони вважають, що у Нафтогазу будуть конкурентні

переваги на цьому ринку.

У самому ж Нафтогазі вважають, що державі потрібно створити єдину базу абонентів — DataHub, щоб усі постачальники

мали доступ до даних про споживання та оплату газу всіма споживачами. Попри наявність переваг на газовому ринку у вигляді великих обсягів видобутку газу, Нафтогаз не має даних про споживачів — абонентської бази — тому не може

повноцінно розпочати продавати газ напряму населенню.

Така база споживачів є у традиційних газозбутових компаній, більшість яких належать «РГК» Дмитра Фірташа, або у

інших великих переважно державних компаній (наприклад, Укрпошти чи Ощадбанку).

Також представники енергетичного бізнесу нарікають, що наразі держава не врегулювала питання стягнення заборгованості за спожитий газ зі споживачів. «У будь-якому разі, за старі борги за газ доведеться заплатити. Ймовірно, що такі відносини можуть перейти і в судовий формат, адже ніхто не захоче «подарувати» борг. Якщо ж дозволити споживачам під час переходу до іншого постачальника не платити за боргами, то люди накопичуватимуть борги та переходитимуть до іншої компанії, щоб не платити за газ узагалі», — зазначив Михайло Гончар.

Існують ризики запуску нового ринку газу і для самих споживачів. Зокрема, держава не обрала постачальника останньої

надії — компанію, яка постачатиме газ тим споживачам, з якими не захоче мати справу жодна інша компанія-постачальник, зокрема через велику заборгованість. «Постачальники газу можуть розірвати договір із клієнтами, які мають велику заборгованість за газ. Важливо, щоб такі люди не залишилися без газу. Тому створення постачальника останньої надії наразі — це одна з головних недоробок в оновленому ринку газу, яку ще треба вирішити», — вважає Денис Саква.

«Постачальник останньої надії — це передусім страховка для людини, що вона не залишиться без газу, якщо за будь-яких причин розірве контракт із нинішнім постачальником і не встигне перейти до нового одразу. Або ж, якщо і сам

постачальник не захоче чи не зможе постачати газ клієнту. У людини буде 60 днів, щоб обрати нового постачальника газу і при цьому не залишитися без газопостачання», — зазначив Максим Рабінович.