Енергонезалежність торгового центру — життєва необхідність чи конкурентна перевага

24.04.2026
| thepage.ua
«Ми працювали 300 годин без електропостачання», «дизельне паливо для генераторів виявилося неякісним і замерзло», «члени сімей співробітників наших орендарів приходили в ТЦ і практично жили там» – ці та інші слова про роботу минулої зими виголошували керівники ТЦ і ТРЦ під час панельної дискусії в рамках заходу «Енергоефективність та незалежність», організованого «Українською радою торгових центрів» (UCSC). Найактивнішим у дискусії був Олександр Шморгун, директор з управління об'єктами компанії Dragon Capital. The Page наводить найважливіше з того, що він сказав.

Як торгові центри пережили минулу зиму

Наразі Dragon Capital володіє п’ятьма торговими центрами, дев’ятьма логістичними центрами та десятьма бізнес-центрами.

Найскладніша ситуація минулої зими склалася на об’єктах у Києві – наприклад, торговий центр «Піраміда» у січні близько 300 годин працював без електроенергії з мережі. А в ньому опалення електричне, на інших об’єктах – газове. Газ вимкнути майже неможливо, тому таке опалення на об’єктах зараз – найкращий варіант.

Гіпотетично було б добре виробляти електроенергію на газових установках. Реалізації таких систем заважають необхідність отримання технічних умов, розробка проєктів — все це складно і дорого.

У «Піраміді» температура повітря часом опускалася до 14 градусів — це вже критичний рівень. Довелося терміново закуповувати автономні електрогенератори для забезпечення 100-відсоткового споживання.

Компоненти ефективної автономної системи енергопостачання

Ми готуємося до нової зими, виходячи з припущення, що ситуація може бути ще гіршою. Але ж ми ще не пережили літо, а питання охолодження є дуже важливим для торгових і офісних центрів. Потрібно буде багато електроенергії, оскільки газових охолоджувачів поки що не винайшли.

Для забезпечення стабільного енергопостачання об’єктів потрібна комбінація джерел, наприклад, когенерація та системи накопичення енергії. На генераторах можна пропрацювати дві-три доби, але якщо довше, то потрібні більш складні рішення. До того ж тоді з’явиться можливість заробляти на продажу електроенергії в енергосистему.

У Львові для ТРЦ «Вікторія Гарденс» ми в жовтні минулого року отримали можливість постачати імпортну електроенергію. Платили за кіловат-годину 14–15 грн, що значно дешевше, ніж користуватися генераторами. Плюс — стабільність поставок. На імпорті у нас працює і центр у Запоріжжі. Але імпорт ми замовляємо тільки на період планових відключень. При аварійних відключеннях надія тільки на генератори.

На «Вікторія Гарденс» у Львові ми додатково встановили на даху сонячні панелі потужністю 1,5 МВт за загального споживання ТРЦ 2,5–3 МВт.

"СЕС особливо ефективні влітку, коли під яскравим сонцем вони виробляють багато енергії, а споживання зростає через роботу кондиціонерів. Зараз ми встановлюємо СЕС на торгових центрах у Києві".

Дизельні генератори — хороше рішення для торгових центрів. Але їм потрібно давати можливість регулярно відпочивати та проводити технічне обслуговування. На цей час можна відключати частину некритичних споживачів: ескалатори, ліфти, вентиляційні системи.

Особливості експлуатації СЕС

Про особливості експлуатації СЕС розповім на прикладі логістичного комплексу в Тарасівці. Там встановлено панелі потужністю 2 МВт — вони займають практично весь дах. Взимку вони виявилися малоефективними. Якщо випадає сніг, то він часто примерзає до передньої частини панелей, і генерація падає до кількох відсотків від номіналу. Очищати ж панелі механічно небезпечно, оскільки їх легко можна пошкодити.

2 МВт — це дуже велика площа. Витрати на очищення та прибирання снігу з даху дуже великі, що значно погіршує економічну ефективність проєкту. До того ж взимку погода часто похмура, і вироблення електроенергії для чистої панелі може не перевищувати 15% від номінальної потужності.

Якщо підсумувати, то СЕС — це хороше рішення, але не універсальне. Найбільш ефективними вони є влітку в сонячні дні. Ми оцінюємо термін окупності своїх СЕС приблизно в чотири роки.

Обмеження систем накопичення енергії

Що стосується систем накопичення енергії, я вважаю їх малоефективними на великих об’єктах. Без них не обійтися в системах живлення невеликих критично важливих споживачів, наприклад, систем пожежогасіння. Купувати ж таку систему для об’єкта потужністю 3 МВт, щоб вона забезпечувала його живлення протягом не більше години, — це невиправдані витрати.

У нашому центральному офісі в Києві споживання становить 300 кВт, ми встановили там систему накопичення, яка підстраховує дизель-генератор. У себе вдома я встановив інвертор на 3,5 кВт, генератор такої ж потужності та акумулятори на 7 кВт. Система не складна, відносно недорога, але вона вже дозволила нам нормально прожити сім діб без електроенергії з мережі.

Що дає статус активного споживача

Ми витратили багато часу та сил, але все-таки отримали офіційний статус «активного споживача». Тому можемо легально продавати електроенергію власного виробництва, наприклад, своїм орендарям, а не лише в загальну енергосистему.

Довідка. Відповідно до Закону «Про ринок електричної енергії», активний споживач — це фізична або юридична особа, яка не тільки споживає електроенергію, а й виробляє її з відновлюваних джерел для власних потреб або здійснює діяльність із зберігання електроенергії, а надлишки енергії продає назад у мережу.

Активний споживач може встановлювати обладнання для виробництва електроенергії, наприклад сонячні панелі, загальною потужністю до 5 МВт для власних потреб без необхідності отримання ліцензії, що робить його ключовим учасником сучасного енергетичного ринку.