Навіщо потрібні термінали Bloomberg і Reuters для торгів ОВДП і при чому тут курс гривні

Доступ українських ОВДП на міжнародні торговельні платформи Bloomberg і Reuters істотно збільшить обсяги торгів держпаперами і зміцнить гривню

У Нацбанку України (НБУ) хочуть максимально спростити торги облігаціями внутрішньої держпозики (ОВДП) для іноземних інвесторів.

Перший крок - підписання договору на відкриття кореспондентського рахунку з міжнародною депозитарною системою Clearstream - зроблено, тепер НБУ хоче вивести торги ОВДП в термінали Bloomberg і Reuters. Регулятор буде наполягати, щоб НКЦПФР зробила необхідні кроки. В НКЦПФР стверджують, що для цього потрібна легалізація цих торгових систем в Україні та відповідний проект закону вже в ВР.

Контекст

Торговими системами Bloomberg і Thomson Reuters користуються інвестори по всьому світу, включно з мультимільярдними інвестиційними фондами і недержавними пенсійними фондами, що інвестують в цінні папери. Загальні активи пенсійних фондів США вимірюються цифрою майже в $12 трлн. Всі вони користуються Bloomberg Terminal, отримуючи доступ до 325 тисяч клієнтів, які приймають інвестиційні рішення. А в Мультибанківській торговій платформі Thomson Reuters FXall налічується 180 провідних маркет-мейкерів і понад 2300 клієнтів по всьому світу.

За даними НВ Бізнес, зараз через термінал Bloomberg банки-резиденти торгують валютною парою гривня / долар в обсягах $ 50млн-300 млн на день. На термінал Reuters припадає 1/10 цих обсягів.

Аналітики і банкіри очікують, що попит на ОВДП після спрощення торгів у терміналах виросте в рази, що зміцнить і курс гривні.

«Це збільшить попит на ОВДП в десятки разів», - сказав НВ Бізнес Сергій Фурса, фахівець з торгівлі борговими інструментами Dragon Capital.

Дійсно, як розповіла НВ Бізнес заступник голови правління ПриватБанку Галина Пахачук, виведення торгів у міжнародні термінали підвищить привабливість ОВДП за рахунок збільшення ліквідності, тому що для інвестора дуже важлива можливість швидко продати актив за ринковою вартістю.

Зараз, як зазначає заступник голови НБУ Олег Чурій, щоб торгувати на цих майданчиках, потрібно кожну угоду супроводжувати документально. «На жаль, наш ринок ОВДП дуже фрагментований і, відповідно, непрозорий і незрозумілий для великих інвесторів. Після відкриття «лінку» з Clearstream ситуація може погіршитися. Ми вважаємо, що цю проблему можна вирішити, відкривши можливість торгів держпаперами на міжнародній торговій платформі», - сказав він.

Підписання договору про кореспондентські відносини з міжнародним депозитарієм цінних паперів Clearstream і НБУ, яке відбулося 13 березня, дозволить першому відкрити рахунок в цінних паперах в депозитарії регулятора. Як повідомляла НВ Бізнес в інтерв'ю перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова, це дуже спростить інвестиції зарубіжних інвесторів в ОВДП.

Торгівля ОВДП з використанням торговельних систем Bloomberg і Reuters стане наступним кроком у розвитку ринку після відкриття рахунків з Clearstream і відкриття сторінки Мінфіну в Bloomberg, вважає старший фінансовий аналітик ICU Тарас Котович. "Це підвищить прозорість ринку, його інформативність і зрозумілість для іноземних інвесторів, для яких такі термінали - ключовий інструмент отримання інформації та укладання угод, - сказав аналітик. - І торгівля через системи Bloomberg і Reuters буде для них більш зручною та оперативною, підвищить ліквідність ринку ОВДП і свободу інвестування. Відповідно, це нововведення дозволить залучити більше іноземних інвестицій в ОВДП".

Паперові муки нерезидентів в Україні

Один з банкірів порівняв сьогоднішню ситуація з торгами ОВДП з оплатою комуналки в касі банку. "Це як комуналку можна заплатити карткою онлайн, а можна піти в відділення банку, заповнити квитанцію і заплатити готівкою в касу", - пояснив він, попросивши на не називати його імені.

До нинішнього моменту, щоб торгувати українськими ОВДП без бюрократичних процедур, іноземні банки випускають спеціальний інструмент CLN, до якого прив'язані випуски українських держпаперів, щоб їх клієнти не згаглиблювалися в складні процедури, пов'язані з місцевими законами. "CLN торгується між нерезидентам без всіх цих додаткових внутрішніх спецефектів, незрозумілих для інвестора, - сказав співрозмовник. - Але прибутковість за ними набагато нижча, що робить їх менш привабливими". 

Зараз, якщо інвестор самостійно хоче купити-продати ОВДП на внутрішньому ринку йому потрібно вдаватися до послуг банку, з яким він працює у своїй рідній юрисдикції або самому займатися оформленням угоди, "вникаючи в безліч наших екзотичних особливостей", що може забрати багато часу, говорить банкір.

На сьогодні, за його словами, ОВДП в Україні покриває тільки американський Citibank, хоча з внутрішніми особливостями, зокрема, знайомі Сredit Suisse, Deutsche Bank, Morgan Stanley, JPMorgan Chase. "Всі великі нерези з держпаперами працювали ще до кризи 98-го року. Потім залишилося з десяток великих інвестбанків, які освоїли всі наші бюрократичні процедури і були в ролі брокерів для іноземних клієнтів, які не хочуть возиться з макулатурою і валютним контролем. 2008 рік вибив ще частину з цієї десятки", - розповів він.

Тому Міністерство фінансів, за словами Чурія, також підтримує концентрацію торгів ОВДП на міжнародних торгових майданчиках. «Наше завдання переконати Нацкомісію з цінних паперів (НКЦБФР - Авт.) дозволити учасникам ринку торгувати на цих платформах», - сказав він. У зв'язку з цим, найближчим часом Мінфін і НБУ направлять в НКЦПФР відповідний спільний лист. У Міністерстві фінансів на момент написання матеріалу не надали відповідь на запит НВ Бізнес.

В НКЦПФР чекають прийняття закону

Як пояснив НВ Бізнес голова НКЦБФР Тимур Хромаєв торгівля ОВДП на внутрішньому ринку в міжнародній торговельній системі - це лише один фрагмент більш масштабного процесу. «Але, результат недосяжний через зміни нормативки якогось одного регулятора, необхідні комплексні зміни законодавства», - відповів він на коментарі Чурія.

За його словами, для цього комісія при взаємодії з Мінфіном, НБУ та іншими партнерами вже розробили і подали до Верховної Ради України необхідний законопроект. «У контексті ОВДП, наприклад, досить прийняти вже поданий законопроект #9035, який давно, надто давно, як на мене, в черзі на розгляд парламентарями. Цей законопроект передбачає, серед іншого, відповідні можливості для допуску на внутрішній ринок іноземних торговельних систем, зокрема згаданих Bloomberg, Thomson Reuters», - сказав він.

Проект закону передбачає створення в Україні такої ж як у ЄС системи рівних і прозорих стандартів та акредитації для торгових систем. «Порівну як для іноземних, так і для українських», - підкреслив він.

Другим обов'язковим елементом ефективної діяльності торговельних систем на наших фінансових і товарних ринках є наявність клірингу - безпечного механізму взаєморозрахунків між учасниками ринків або торгів, сказав чиновник. «Потрібне законодавче забезпечення його функціонування також містить проект #9035», - говорить він.

Третім, за його словами, але не останнім елементом, буде консолідація депозитарного обертання.

«Це все обов'язкові, але недостатні зміни законодавства, які дозволять нам торгувати ОВДП, іншими українськими акціями, облігаціями, деривативами (а також товарами, енерго-, агро-, будь-якими) на внутрішньому ринку в прозорій та ефективній інфраструктурі», - резюмував Тимур Хромаєв.

Зміцнення гривні за гроші інвесторів

Експерти стверджують, що бажання НБУ вивести торги в ці міжнародні торговельні системи також пояснюється тим, що збільшення попиту на ОВДП корелюється з курсом гривні. «Це може зміцнити курс гривні», - підтвердив Сергій Фурса.

Відзначимо, що в НБУ неодноразово заявляли на початку року, що зростання курсу гривні викликане напливом іноземних інвесторів в ОВДП. Тоді обсяги портфеля ОВДП у іноземних інвесторів збільшилися до 13,35 млрд грн, які за місяць купили держоблігацій на суму в 7 млрд грн. І це при тому, що за інформацією начальника департаменту персональних банківських послуг Ukrsibbank BNP Paribas Group Ігоря Левченка на зарубіжних інвесторів припадає лише 1,77% від загального обсягу ОВДП (748,4 млрд грн).

За словами керуючого партнера Capital Times Еріка Наймана, зараз гривневі ОВДП дають інвесторам дуже велику реальну прибутковість (номінальна прибутковість 18-19% мінус інфляція 9-10%). "Це одна з найвищих реальних доходностей держоблігацій в національних валютах у світі, вона напевно залучить велику кількість інвесторів. Тобто цілком можуть зайти $ 1-2 млрд від іноземних інвесторів у гривневі ОВДП", - сказав Найман. - А це дуже великі гроші для українського валютного ринку і НБУ не зможе стримати зміцнення гривні".

Скільки грошей дадуть закордонні інвестори

Однак, в НБУ поки що не оцінювали те, наскільки може зрости частка нерезидентів, після появи «лінку» з Cleanstream і виведення ОВДП на міжнародні торговельні майданчики.

«Спрощення доступу до покупки ОВДП одночасно зі зменшенням транзакційних і тимчасових витрат на проведення таких операцій, безумовно, буде виступати додатковим стимулом для прийняття інвестиційних рішень», - сказав Олег Чурій НВ Бізнес.

Але, як вдалося з'ясувати НВ Бізнес зі свіжого звіту інвестиційного банку Goldman Sachs, розісланого його клієнтам, за прогнозами аналітиків частка іноземних інвесторів на локальному ринку ОВДП може вирости до 15-30% або на $ 2-6 млрд (54-162 млрд грн). «Місцеві облігації України більш привабливі, ніж аналогічні папери Єгипту, Гани, Нігерії, які недавно зіткнулися з великим припливом», - йдеться в звіті Goldman Sachs.

«Про це НБУ мріяв рік тому. Дійсно це дуже хороша міра для іноземних інвесторів і Мінфіну», - підсумував керуючий партнер Capital Times Ерік Найман. При цьому, за його словами, українські інвестори від цього постраждають через зниження прибутковості.

Однак, Сергій Фурса нагадує, що спрощення припливу коштів в один бік також передбачає  швидкий відтік і в інший. «Чи станемо ми більш чутливі до втечі капіталів? Так», - попередив експерт.

Крім того, голова НКЦБФР Тимур Хромаєв відзначив, потрібен час поки в українські держоблігації будуть вкладати довгострокові інвестиції. Наприклад, гроші іноземних пенсійних фондів або лайфових страхових компаній. «Наші папери спекулятивні. У них йдуть (інвестують - Авт.) найагресивніші інвестори. 90%+ інвесторів не вкладаються в такі інструменти», - констатував він.