Дмитро Тарабакін: "Гравці на ринку заслуговують на такий ринок, який вони самі створили" (частина 1)

10.12.2007
| Економічна Правда

"Економічна Правда"

http://www.epravda.com.ua/

10 грудня 2007 р.

Дмитро Тарабакін, гендиректор інвестиційної компанії "Драгон Капітал", яка на сьогодні є лідером за об’ємами торгів на вітчизняному ринку та за масштабами залучень коштів у фондовий ринок, в інтерв’ю "Економічній правді" розповів про стан речей на вітчизняному фондовому ринку.

Сьогодні вітчизняний фондовий ринок стає досить привабливим місцем для інвестицій на фоні інших фінансових інструментів. Стрімке зростання ринку капіталу – в середньому вдвічі з початку року – залишило далеко позаду такі альтернативні сегменти для інвестування, як депозити (12-16%), нерухомість (10%), дорогоцінні метали (20-30%), земля (40-80%). І хоча, у майбутньому прогнозують деяке уповільнення темпів приросту, але експерти відзначають, що саме фондовий ринок є найбільш привабливим сегментом для інвестувань у новому році.

- Чи справді інвестування в вітчизняний фондовий ринок незрівннянно прибутковіше за всі інші способи вкладення грошей?

Порівняно з попередніми роками, сьогодні ситуація абсолютно змінилася. Поки існували депозити зі ставками від 20%, поки продовжувалось стрімке зростання цін на квартири, конкурувати фондовому ринку, тим більше з тими проблемами, які ми мали з корпоративним управлінням, було практично нереально. Сьогодні квартири так не дорожчають, але ще росте метал і євро; однією з альтернатив залишається земля. А депозити падають, умови на депозитах стають досить складні; особливо якщо ти не впевнений у терміні життя свого депозиту, неможливо нормально спланувати власний дохід.

- Зрозуміло, що для динамічного зростання ринку необхідні кошти. Звідки вони можуть прийти?

Перш за все цей потенціал прихований у депозитах. На сьогодні їх обсяг перевищує 120 млрд. грн. Але варто враховувати не тільки депозити в банках, а й всі гроші, що знаходяться під матрацами, або в інших формах. Інтуїтивно, це може бути ще стільки ж. В цьому сенсі наш ринок можна порівнювати з ринком Польщі. І хоча там трохи багатше населення, але за рахунок того, що в Україні проживає 47 млн., а в Польщі – 40, деякі паралелі можна провести. В Польщі близько 15-20 млрд. дол. зібрано тільки у відкритих фондах. За їхньою статистикою близько 10% працездатного населення є в фондовому ринку, тобто приблизно 1 млн. людей. І це наш реальний потенціал.

- У будь якому випадку, об’єми залучених коштів зростають більшими темпами, ніж збільшується пропозиція цінних паперів, чи не призведе це в якийсь момент до переоцінки деяких паперів?

В цьому році ми маємо зростання по ринку акцій майже у двічі. Це значить, що при його капіталізації сьогодні у 100 млрд. доларів, з урахуванням того, що free float становить 7% , маємо вже 7 млрд доларів. Насправді, це сама по собі не така вже й мала цифра. По-друге, вона буде тільки зростати за рахунок нових компаній, які виходять на ринок з free-float 20-25%: (частина акцій компанії, яка обертається на ринку). Головне, забезпечити комфортну інфраструктуру для місцевих грошей. Сьогодні вже 20% ринку – це українські гроші. Вони можуть потрапити в ринок двома шляхами. Перший – через інвестиційні фонди, а другий – напряму, коли люди зможуть самостійно на своєму робочому місці працювати з інтернет-програмою, і торгувати на ринку заявок через брокера. Але в цьому випадку приватному інвестору потрібно розуміти ринок, відстежувати поточні тенденції, оскільки интернет-трейдинг на відміну від інвестування в ІСІ вимагає від фізичних осіб бути більш активними гравцями.

- На організованому ринку обертається відносно невелика кількість емітентів. Чому українські компанії нерідко не зацікавлені у вільному обігу своїх акцій на ринку, адже це є досить перспективним джерелом фінансування?

Зазвичай, існує дві причини. Або власники все ще зацікавлені збільшити свій пакет, або на підприємстві ще залишився такий закостенілий, радянського типу мислення менеджмент, який до сих пір не зрозумів що це таке, і для чого це потрібно. Проблема полягає у відсутності розуміння переваг, які надає ринок, і відсутності спеціалістів в компанії, які б пояснили менеджменту чи власнику, навіщо виходити на ринок.

- Однак чому тоді, деякі компанії, які виходять на міжнародний ринок, не роблять лістинг на українських біржах?

Дуже часто консолідація фінансових результатів цих компаній відбувається не в українській юридичній особі, а в компаніях-нерезидентах. А оскільки у нас немає дозволу вводити в український ринок компанії-нерезиденту, вони природно змушені йти за межі України.

- Як можна було б вирішити цю проблему?

Росія, наприклад, ввела вимогу, що 30% акцій компанії, які знаходяться в обігу (free float), повинні торгуватися в Росії. Вони мають існувати у вигляді саме російських акцій, а не депозитарних розписок. Але таке рішення може мати певні негативні наслідки. З однієї сторони, якщо ринок не готовий вбирати таку кількість локальних акцій, але компанії змушені виконувати цю норму, то при розміщенні своїх паперів компанії будуть втрачати в оцінці, і , відповідно, отримуватимуть менше грошей. Але, з іншої сторони, якщо не займатися цим і не лобіювати український лістинг, ми будемо поступово втрачати free-float в Україні. Тобто емітенти будуть йти уторованим шляхом - створювати закордонні компанії і розміщатися тільки там. На мою думку, це має бути не обов’язково 30%. Тут потрібно визначити золоту середину.

- Як ви оцінюєте сьогодні стан розвитку українського фондового ринку?

Знаєте як кажуть, - держава заслуговує таку владу, яку вона сама собі обирає. Приблизно так само можна сказати і про фондовий ринок України і про стан його інфраструктури. Сьогодні інфраструктура в основному є такою тільки тому, що вона відповідає стану розвитку ринку. Від неї до останнього моменту не вимагалося якихось надфункцій, які вона повинна була б виконувати. З тим об’ємом трансакцій, який проходив на ринку до останнього часу, нинішні правила та технічне забезпечення спокійно справлялися. Якщо минулого року ринок виріс на 47%, то цього року вже на 120%. Висновок за вами.

- Наскільки доцільним є монопольне становище однієї фондової біржі, ПФТС?

ПФТС досить часто закидають докори, що вони не розвиваються, користуючись монопольним становищем. Насправді, ринок до останнього моменту у цьому не бачив достатньої мотивації та коштів, щоб витрачати власний час і піднімати інфраструктуру на вищий рівень. Але ситуація змінюється. В ПФТС формально запущений ринок заявок. Коли ми говорили про це два роки тому, я був одним з найбільших песимістів щодо розвитку ринку заявок в Україні. Нагадую, що цей проект хотіли запустити десь з 2003 року. Але ринок мусив до цього дорости та визріти.

- Коли можна очікувати серйозного переходу на ринок заявок? Зараз переважно використовують "ринок котирувань". У цьому випадку торги носять лише інформаційний характер, тобто самі торги відбуваються не на біржі, а у торгівельній платформі лише відображається цінова пропозиція. У "ринку заявок" кожен учасник може виставити будь- яку кількість заявок різного типу. А угоди укладаються автоматично в момент перетину зустрічних заявок. Така система дозволяє купувати та продавати цінні папери протягом однієї торгівельної сесії).

Сьогодні ринок проходить досить динамічну стадію розвитку, починає вимагати нову інфраструктуру, тобто створення ринку заявок та Інтернет-трейдингу, тому що сьогодні вже є зацікавленість фізичних осіб і взагалі українських резидентів у ринку. Але для цього потрібні відбутися зміни на законодавчому рівні. Для того, щоб доступ до цього був більш системний і довершений, для того щоб і ПФТС й інші біржі були змушені змінитися під тим попитом, який існує, запропонувавши нові та більш якісні продукти. Інакше вони не зможуть існувати. Ти або підлаштовуєшся під потреби ринку, або вилітаєш з нього.

-Як будуть співіснувати ринок заявок та ринок котирувань?

Ринок однозначно буде дворівневий. Буде ринок і котувань, і буде ринок заявок. Поки що тенденція всього світу є такою, що ринок заявок переважає над ринком котирувань. Він надає можливість здійснювати набагато більшу кількість угод. Але до цього мають відбутися певні зміни у законодавстві, перш за все у валютному. Для того, щоб працював ринок заявок, при тому що доля нерезидентів сьогодні більше ¾ на ринку, ми маємо забезпечити спокійний вхід і вихід для нерезидентських грошей, якого сьогодні немає, тож вони працюють в основному через нерезидентські рахунки. А створити українську систему поставки проти платежу, не маючи нормального валютного режиму, нереально.

- Як відбуватиметься перехід між цими двома ринками? Тобто акції якийсь час і там і там будуть торгуватися?

Так. Ринок котирувань – це є ринок маркет-мейкерів. Це є ринок великих компаній, які демонструють лоти в об’ємі, які вони готові продати або купити і брати ризики один одного. В цьому є своя специфіка. В ринку заявок такого не буде, там будуть більш стандартизовані процедури і мінімізовані ризики невиконання зобов‘язань по угодам.

- Ходять чутки, що саме великі гравці на ринку гальмують процес переходу на ринок заявок. Принцип «ринку котирувань» дозволяє їм маніпулювати ринком у власних цілях?

Давайте чітко визначимо поняття, що таке «маніпулювання». Чи існують сьогодні певні правила, які можуть свідчити, що
відбувся факт маніпулювання ринком? Ні. Тому всі розмови про те, що хтось чимось маніпулює не більше, ніж домисли. Коли подібні звинувачення можуть виникати? Коли хтось знайшов цікаву історію, цікаву компанію, про яку ніхто не знає, і зрозуміло, що розказувати про це одразу усьому світу і дати можливість всім на ній заробити, не має сенсу. Тому коли хтось починає акумулювати пакети і ця інформацію стає відомою широкому загалу, починаються розмови про маніпулювання. Але саме так нові компанії потрапляють в ринок, вже після цього починає зростати їх капіталізація, ліквідність тощо.