Влада йде комуністичним шляхом

14.11.2018
| Новое Время
Сергій Фурса пояснює, що в Україні традиційно головна проблема з податками – це податок на персонал.

Держава знову говорить, що жити по закону – шкідливо, і заганяє в тінь тисячі людей

Уряд вирішив підвищити доходи від єдиного соціального внеску (ЄСВ). І було б добре, якби вони це робили шляхом виведення зарплат із тіні. Але ми йдемо іншим шляхом. І вирішено розширити базу ЄСВ в розмірі 22% з 15 мінімальних зарплат (55,8 тис. грн) до 25 (104,3 тис. грн) і ввести регресивну шкалу відрахувань. Тобто збільшується навантаження для тих, хто платить офіційну зарплату.

Суперстимул для детінізації, краще і не придумаєш. І чудовий мотиватор для тих, хто вже платить офіційну зарплату. Типовий підхід до «терпили». А, ви платите. І за себе, і за того хлопця, у якого офіційна зарплата мінімалка. І навіть за того хлопця, у якого ФОП. Так заплатите ще більше, адже все одно платите.

В Україні традиційно головна проблема з податками – це податок на персонал. Не податок на прибуток, не ПДВ, що заважає різного роду сектантам. Проблема з ЄСВ, високе соціальне навантаження. Саме ці податки і заганяють в тінь тисячі людей. І саме через це в країні одночасно є бідні пенсіонери і бюджетники, а ресторани ломляться від людей, як і Бориспіль розпирає від бажаючих полетіти за кордон. Саме тому так важливо було зниження ЄСВ, проведене урядом Яреська. Саме тому такою прекрасною була тенденція останніх років, коли люди почали виводити зарплату з тіні. І чим це все закінчилося?

Вкотре держава посилає невірний сигнал. Держава знову говорить, що жити по закону – шкідливо. Ви повірили державі? Тим гірше для вас. «Без лоха і життя погане».

Держава говорить, що краще обходити закон. Євробляхерам ми пробачимо, зате чесним людям ускладнимо життя. Нехай платять. Ми наповнюємо бюджет не боротьбою з контрабандою, не фіскалізацією, не легалізацією грального бізнесу. І навіть не зупинкою вакханалії ФОПів, коли в найдорожчих ресторанах ви платите ФОПу, коли в супермаркеті ви купуєте у ФОПа, коли найбільша мережа спортзалів складається з ФОПів. Ні, це не наш метод. Ми робимо більше навантаження на тих, хто працює на світлій стороні. Нехай платять більше. Тим більше, якщо зайти на темну і обілити її, тоді ж закінчаться тіньові грошові потоки. Адже все там, на темній стороні, існує занадто очевидно, щоб не платити. Просто платять не державі, а товаришеві прокурору. А товариша прокурора ображати не можна.

І якщо тактично підвищення доходів від ЄСВ може принести вигоду, якесь зростання надходжень в перші місяці, то стратегічно – це величезний прорахунок. Провал. Це чергові ігри в соціалізм і зрівнялівку. Що призведе до того, що ніхто не буде виходити на світлу сторону. Один товариш пропонує повернути регуляцію цін, а другі – зняти ще більше грошей з багатих. Причому не з корупціонерів, які живуть у величезних будинках і їздять на дорогих машинах, а з чесних людей, які працюють за законом і платять податки за законом. Хай живе Венесуела.

У цей ряд дуже логічно вписується зниження тарифів удвічі. І звичайно, так легше. Це найпростіший шлях. Але і найтупіший шлях теж.

Так, в Європі чим більше зарплата, тим більше ви платите податків. В Європі, прямо скажемо, соціалізм. Але Європа може собі це дозволити. У них верховенство права. І у них немає зарплат в конверті. А у нас є. І першочерговим завданням має стати виведення економіки з тіні. А такими заходами ви нічого нікуди не виведете. А скоріше навпаки.

І тоді ніколи не буде такого зростання, яке може показати ліберальна економіка. І не буде результату такого зростання. Європи. І їхнього соціалізму.

Це про раціональність. А тепер ще трохи про справедливість. І якщо ми вже говоримо про справедливість, то може тоді і приберемо обмеження на пенсії? Тому що скільки б людина не платила податків, нехай по мільйону на місяць, її пенсія все одно буде обмежена. І він буде отримувати стільки ж, скільки його сусід, який отримував трохи вище мінімалки. І де тут міфічна справедливість?

Справедливості немає. Є тупа совкова нелюбов до успішних людей. Бажання, щоб не було багатих. Замість бажання, щоб не було бідних.