Відштовхнутися від дна. Яким буде 2023 рік для української економіки

Стан і перспективи української економіки залежатимуть від двох ключових факторів: перебігу війни та обсягів міжнародної фінансової підтримки

Текст опубліковано у спецвипуску журналу NV Світ попереду 2023 за ексклюзивною ліцензією The Economist. Републікація заборонена.

Події на фронті дають надію на те, що за достатньої військової підтримки партнерів Україна продовжуватиме звільняти свої території від російських загарбників і зможе закінчити гарячу фазу війни на прийнятних умовах протягом 2023 року.

На жаль, поліпшення військових перспектив у середньостроковому горизонті супроводжується посиленням ризиків. Цілеспрямоване руйнування ворогом енергетичної інфраструктури вже призвело до обмежень споживання електроенергії населенням і бізнесом. Поки вплив відключень електроенергії на економічну активність був помірним. Темпи падіння реального ВВП поглибилися до -39 % р / р в жовтні з -35 % р / р у вересні. Проте, ймовірно, обстріли критичної інфраструктури продовжаться, попри те, що запас ракет у ворога виснажується, а холодна погода взимку змусить ще більше обмежити споживання. З точки зору динаміки ВВП, перший квартал наступного року може стати найгіршим від початку війни.

Тому економіка-2023 навряд чи продемонструє позитивні темпи зростання після драматичного скорочення майже на третину у 2022 році.

Та однозначно позитивним фактором є готовність міжнародних партнерів надавати Україні пряму фінансову допомогу. Останні заяви партнерів дозволяють очікувати збільшення обсягів міжнародної підтримки в наступному році до $42 млрд — із $32 млрд у 2022‑му. Причому велику частку допомоги (понад 40 %) буде надано у формі грантів, які не потрібно повертати.

Кошти від міжнародних партнерів повністю профінансують дефіцит бюджету, який другий рік поспіль сягатиме безпрецедентних 27 % ВВП. Адже місячні видатки бюджету на безпеку та оборону зросли більше ніж у чотири рази порівняно із довоєнним рівнем, а податкові доходи скоротилися через падіння економіки. У підсумку потреби уряду у фінансуванні досягли майже $5 млрд на місяць, хоча той скоротив некритичні видатки та домовився з приватними кредиторами про відтермінування всіх виплат на два роки.

Також зовнішні надходження допоможуть втримати золотовалютні резерви на прийнятному рівні та уникнути ще однієї корекції курсу гривні. З початку війни Нацбанк зафіксував курс і запровадив жорсткі обмеження на виплати за кордон. Проте змушений був послабити курс на 20 % в липні, до 36,6 грн/дол., оскільки попит на іноземну валюту невпинно зростав, а зовнішня допомога надходила в недостатніх обсягах і з затримкою, що призвело до різкого скорочення золотовалютних резервів.

Корекція курсу гривні разом із відновленням експорту українського зерна окремими портами Чорного моря після підписання відповідної багатосторонньої угоди допомогли стабілізувати ситуацію на валютному ринку.

НБУ, ймовірно, намагатиметься уникнути ще одного такого кроку, адже фіксований курс є важливим стабілізаційним фактором для економіки в поточних невизначених умовах. Крім того, подальше послаблення гривні підштовхне вгору інфляцію, яка вже сягнула 27 % р/р, попри фіксовані тарифи на компослуги, але не допоможе істотно знизити зовнішньоторговельний дефіцит через специфічну структуру торговельних потоків та обмежені можливості для експорту.

Загалом видатним і визначальним є той факт, що, попри безпрецедентні виклики, пов’язані з війною, українські органи влади за підтримки міжнародних партнерів змогли втримати макроекономічну та фінансову стабільність і забезпечити майже безперебійну роботу банківської системи. Завдяки цьому Україна набагато швидше оговтається від наслідків війни і повернеться на шлях швидкого економічного зростання, незважаючи на шокуючі втрати активів.