Україна повернулася на ринок єврооблігацій

23.01.2020
| НВ
Сергій Фурса: Ключовими факторами, що визначають довіру інвесторів, на поточний момент залишаються співпраця з МВФ і поліпшення макроекономічних показників України.

Україна повернулася на ринок єврооблігацій

І здійснила перший випуск в цьому році

При цьому можна сказати, що повернулася Україна тріумфально, з салютом, фанфарами і феєрверками. Країна залучила 1,25 млрд євро на 10 років з рекордно низькою прибутковістю в 4,375%. При цьому, попит на випуск більш ніж в три рази перевищував пропозицію.

Що визначило таке успішне розміщення за такою низькою ставкою? Ключовими факторами, що визначають довіру інвесторів, на поточний момент залишаються співпраця з МВФ і поліпшення макроекономічних показників України. Зокрема, зниження боргового навантаження, яке за останні три роки знизилося з 80% до 52% від ВВП. В результаті, ринок очікує, що навесні пройде хвиля підвищення кредитного рейтингу України, якщо, звичайно, ніхто не напартачить з МВФ, і охоче купує український борг.

Чому в євро? По-перше, ставки в євро нижче. Не тільки для України. Просто ставки в євро в світі нижче. Прибутковість найближчого за термінами до нового випуску паперу Україна-32 на сьогодні складає 5,9%, такий же приблизно рівень ставок і у єврооблігацій України з погашенням в 2028 році. У підсумку, позичаючи в євро, ми можемо платити майже на 2% нижче. Головне, правда, не заграватися в цю гру і не починати в гонитві за формально низькими ставками залучати в екзотичних валютах, за якими ставки ще нижче. Можна нагадати, що, напевно, найдорожча позика в історії України — це було запозичення в японських ієнах, які здійснив великий світоч економічної думки, пан Азаров. Міцний господарник.

Це вже другий за останній час випуск українських єврооблігацій в євро. Очевидно, Мінфін хоче побудувати окрему криву прибутковості і за паперами в євро, і за доларовими позиками. Для України це прийнятно, адже нашим основним торговельним партнером зараз є Євросоюз, і коли ми позичаємо в євро, то розуміємо, що у нас і є частина доходів, які побічно прив’язані до європейської валюти. При цьому коли ви робите випуски в євро, то ви розширюєте свою інвестиційну базу. Також це важливо, враховуючи, що є апетит серед українських корпоративних позичальників до залучення коштів у євро і наявність державних паперів у цій валюті істотно допомагає компаніям.

Чому не позичати тільки в євро, якщо там завжди дешевше? Основне — це розмір. Він має значення. Так ось, розмір всесвіту доларів на ринку єврооблігацій на порядок більше, ніж розмір всесвіту в євро. Там просто більше грошей. І тому, так чи інакше, Україна приречена більшу частину грошей залучати саме в доларах.

Що ще визначило успіх випуску, так це вкрай вдалий таймінг. Мінфін і радники обрали вдалий час, коли на ринку дуже багато грошей і дуже велика тяга до ризику. Україна, навіть після різкого зниження прибутковості останнього року, все одно залишається однією з найбільш ризикованих країн. І зараз, коли світові фондові індекси перебувають на історичних максимумах, коли апетит до ризику величезний, найкращий час для розміщення України. І пропустити цей момент було б вкрай нерозумно. Адже ніхто не знає, як довго буде відкрито це вікно можливостей.

Вирішили ми цим випуском всі свої проблеми? Ні, 2020 рік залишається роком пікових погашень зовнішнього боргу, і тому це розміщення лише перший крок. Оцінюваний загальний обсяг потреби в залученні зовнішнього боргового фінансування складає близько 6,8 млрд доларів. Тож ще не раз Україна повинна буде вийти на ринок. У цю суму входить і очікуване надходження на внутрішній ринок від західних гравців. Найближчого вівторка Україна вперше запропонує ринку 7-річні внутрішні облігації, номіновані в гривні, які повинні стати фаворитами у інвесторів і давно ними очікувані.

Тож поки що все йде за планом. І головне, щоб в Україні ніхто не напартачив, зірвавши співпрацю з МВФ. І щоб світові ринки залишалися в такому ж милостивому настрої, не втрачаючи апетиту до ризику.