«Не могли піти на вимоги кредиторів» . Мінфін вдруге не домовився з тримачами ВВП-варантів про реструктуризацію. Чому і які наслідки?

Інвестори, які володіють українськими ВВП-варантами на понад $2,6 млрд, вдруге відхилили пропозицію Мінфіну про реструктуризацію та вимагають більш вигідних умов. Запропоновані ними параметри суперечать домовленостям України з МВФ. Чи матиме це наслідки для економіки?

Мінфін вдруге за рік не зміг домовитись з тримачами ВВП-варантів про реструктуризацію боргу. Перемовини з членами спеціального комітету, до якого входять власники близько 35% випущених ВВП-варантів тривали з середини жовтня по пʼяте листопада. Уряд мав би виплатити кредиторам цього року $542 млн.

Цього разу Мінфін запропонував обміняти ВВП-варанти на нові облігації з погашенням до 2032 року серії «C». За цими цінними паперами передбачалось зростання ставки від 2,5% до 6% до 2030 року.

«Пропозиція Мінфіну є доволі реальною, але кредитори бажають кращих умов для себе», – зазначає фінансовий аналітик компанії ICU Михайло Демків.

У квітні вибір інвесторів був ширшим: обміняти ВВП-варанти на додатково емітовані облігації серій «А» і «В», або ж залишити поточні параметри зі скасуванням виплат у 2025–2028 роках та можливістю їх викупу урядом України до 2029 року.

Відсутність прогресу під час останніх раундів обговорень викликає розчарування, сказано в релізі міністерства фінансів від 6 листопада. «Продовжимо обговорення з ширшим колом зацікавлених сторін, включаючи учасників ринку, для пошуку практичного рішення», – повідомляє пресслужба відомства.

Чому Мінфін та інвестори не домовились та які наслідки це матиме?

Як тривали перемовини й чому не вдалося домовитись?

Тримачі ВВП-варантів – це іноземні інвестори, які погодилися на реструктуризацію державного боргу у 2015 році після фінансової кризи, спричиненої анексією Криму та початком війни на Донбасі. У межах угоди кредитори отримали цінні папери на суму понад $3,2 млрд. Виплати за ними здійснюються лише у разі, якщо темпи зростання економіки перевищують 3%, але із дворічною затримкою після року, за який фіксується зростання економіки.

За зростання ВВП на 5,5% у 2023-му Україна мала б сплатити в червні 2025-го близько $542 млн, враховуючи викуп Мінфіном близько 20% цих паперів. Уряд не надав цю виплату через відсутність ресурсу бюджету та введений в серпні 2024-го мораторій на погашення боргу до проведення реструктуризації.

«Помірне зростання ВВП України у 2023 році не свідчить про економічне процвітання – це лише крихке відновлення після майже 30% падіння», – казав наприкінці квітня міністр фінансів Сергій Марченко .

Нова пропозиція уряду передбачала обмін ВВП-варантів на звичайні облігації, свідчить повідомлення опубліковане на біржі «Euronext NV». За її умовами, за кожен долар у варантах Україна пропонувала інвесторам 26 центів доплати та додатковий «бонус» у розмірі 1 цента за згоду на обмін. Для порівняння, у квітневій пропозиції Міністерство фінансів пропонувало 35 центів доплати за обмін варантів на облігації серій «А» та «В».

Погашення боргу за цими облігаціями мало відбутися трьома рівними траншами у 2030–2032 роках наприкінці січня. Купонні виплати передбачалися двічі на рік — у січні та липні. Відсоткова ставка за цими цінними паперами встановлювалася на рівні 2,5% річних у 2026–2027 роках, із подальшим зростанням до 4% у 2028–2029 роках. Починаючи з 2030 року ставка мала зрости до 6%.

Натомість кредитори висунули вимоги щодо вищих відсотків та винагороди за обмін. Зокрема інвестори хотіли отримати 40 центів доплати за кожен долар у ВВП-варантах та «бонусні» 2,5 цента за згоду на цей обмін. Погашення бондів пропонувалось змістити на рік вперед: на період 2029-2031.

Власники ВВП-варантів наполягали на вищих відсотках за облігаціями «С»: 5% у 2026 році та першому кварталі 2027-го, а з квітня 2027 року — 7,7% до погашення в січні 2031-го.

Окрім розбіжностей у питанні виплат, на рішення могло вплинути й більш жорсткі умови, які кредитори висунули на випадок повторної реструктуризації чи дефолту.

«Вимагають, щоб ця реструктуризація була остаточною», – пояснує керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій. Якщо Мінфін не зможе обслуговувати реструктуризовані зобов’язання, борг за ними повинен зрости в понад два рази, додає він. «Очевидно, уряд на такі вимоги піти не може», – підкреслив Паращій.

Наслідки відсутності консенсусу

Те, що Мінфін не зміг домовитися про реструктуризацію не матиме серйозних наслідків для економіки, переконані троє аналітиків з якими спілкувався Forbes Ukraine.

«Ніяких наслідків, – каже Паращій. – Україна залишається на своїй позиції, яка очевидно погоджена з МВФ як якірним кредитором». Є шанс, що з плином часу кредитори можуть стати більш поступливими, припускає аналітик.

Демків з ICU також не вбачає ризиків для фінстабільності через недосягнення угоди про реструктуризації. «Неприємно, але особливо ніхто не відчув дефолт за попереднім платежем», – додає він.

Репутаційні ризики також малоймовірні, вважає Демків. «Переговори тривають, те що ціна пішла вгору – промовистий факт, бо інвестори розраховують що вдасться «посунути» Мінфін на кращі умови».

Єдиний недолік наразі — Мінфіну доведеться витратити додатковий час і ресурси на досягнення консенсусу, переконана директорка аналітичного департаменту та головна економістка Dragon Capital Олена Білан.

Переговори продовжаться і рано чи пізно досягнуть згоди, припускає аналітик Паращій. Якщо домовитися не вдасться — не можна виключати ймовірність міжнародного арбітражу, вважає він.

«Для нас головне, що МВФ та західні уряди на нашій стороні, плюс ми не відмовляємося від своїх зобовʼязань», – підкреслив аналітик.