Огляд фінансових ринків від Сергія Фурси: Трамп живий

Це був короткий тиждень на американських ринках, які разом з іншими святкували День праці тим, що не працювали. Зник з радарів навіть президент Трамп, який кілька днів не з’являвся на публіці та не генерував чогось, що може підірвати мозок. Ба більше, він навіть пропустив суботній гольф, що можна порівняти з кінцем світу. І що породило хвилю чуток і конспірології про здоров’я Трампа, а якийсь місцевий професор десь на ютуб вже точно почав розповідати не тільки про схожість із королевою Англії, але й про двійників і тіло в холодильнику. На цьому тлі посіпакам Трампа довелося бігати й спростовувати, розповідаючи про міцне рукостискання та писати на заборі Білого Дому «Трамп живий». Може на президента США так вплинуло рішення апеляційного суду, який заборонив улюблену іграшку Трампа — мита. Щоправда, наступна серія буде у Верховному суді, а там, незважаючи на всю інституційність розвинених американських інститутів, у Трампа завжди є перевага й тому поки ринок не списує мита з рахунків. Хоча, звісно, ринки б дуже зраділи, якби цей елемент стресу для Світової економіки просто зник.

Але поки що мита діють. Вносячи невизначеність в економіку світу та продовжуючи нависати інфляційною загрозою над економікою США. Парадокс, але поки що інфляція зросла дуже помірно, хоч багато економістів і помітили дивну схожість графіків інфляції із періодом 70−80, відомим як період «Великої інфляції». І минулого разу це було тільки початком справжнього зростання цін. А отже, і зростання ставок. Що, звісно, дуже небезпечно для світу, що закредитований по самі вуха. З обох боків океану. І цього тижня боргові ринки, перебуваючи під тиском власної ваги, тиснули і на ринки акцій. Унаслідок чого індекси трошки просіли на початку тижня, хоч і не критично, але потім відіграли ці втрати на тлі позитивного настрою спекулянтів, які просто хочуть бачити позитив і чекають на нього. А дохідності на боргових ринках зростали. Інвестори переживають за Італію (традиційно) та Францію (менш традиційно) і Британію, де б також хотілося знайти відповідь, що ж робити і як перестати витрачати так багато. Добре, що Центральний банк Англії має ту саму думку і відмовляється допомагати уряду, змушуючи того думати. Звісно, витрачати багато люблять і в США, особливо на тлі реформ Трампа, що зменшив податки та збільшив видатки. Може, сподіваючись отримати Нобелівську премію принаймні з економіки, якщо не вигорить із премією Миру.

Тож на тижні дохідність 30-річних американських боргових зобов’язань в певний момент досягала свого 30-річного максимуму. Натякаючи Трампу, що треба думати не про те, як взяти під контроль ФРС, а скоріше про контроль над боргом. Проте, якщо Трамп не сподівається жити і правити до 150 років (от би розчарувався Джей Ді Венс), як Сі і Путін, він може подумати, що це не його проблема. І нехай наступники розбираються. Може вдасться так протягнути ще кілька років. В результаті тиску з боку боргових ринків індекс S&P500 відійшов на початку тижня від історичного максимуму, але потім виправився і зранку в п’ятницю перебуває на практично тій самій позначці, що і тиждень тому. А саме на рівні 6502 пункти, коли тиждень тому дорівнював 6501 пункт. З іншого боку планети Китай збирав своїх посіпак і розповідав, як вони тепер будуть правити світом. Влаштувавши парад на заздрість Трампу. Власне, у диктаторів паради якось завжди виходять краще. І це чи не єдине, що виходить у диктаторів краще. З економікою гірше. І от Путіну то доводиться зі знижками продавати нафту Індії і Китаю, що призводить до продовження падіння надходжень до російського бюджету від нафти і газу, то підписувати такі прекрасні угоди про будівництво нової труби в Китай, від якої ціна акцій Газпрому від цього падає. І Газпрому нічого не лишається, як знову дістати методичку про Європу, що має замерзнути. Щоправда, ціна на газ в Європі поки нижча за $400 за тис. кубометрів, що натякає на відсутність страху замерзнути.

А в Україну знову приїхав ревізор. Місія МВФ. Причому цього разу вона особлива, бо не має закінчитись виділенням траншу. Проте у українських чиновників навряд чи складеться враження, що вони працюють вхолосту, адже місія цієї місії сформувати розуміння нової, більш масштабної програми МВФ. Адже попередня версталась, виходячи із прогнозів, що війни точно не буде у 2026 року. А враховуючи останні заяви Путіна, натхненні зустрічі вісі Зла і думками про вічне життя не тільки на сторінках російських підручників історії, це точно не є базовим сценарієм. І в такому сценарії на наступний рік треба знайти щонайменше $10 млрд. Це якщо українська влада буде стримувати апетити цього року і не витратить подушку безпеки. На що дуже важко сподіватись. І може трапитись, що Мінфіну разом із дорослими з Європи, МВФ і Світового Банку доведеться шукати вже щонайменше $15 млрд. Звісно, скоріше за все знайдеться, адже в кімнаті є дорослі, яким легше знайти ці додаткові $5−10 млрд, ніж говорити з президентом США. Проте і українському Мінфіну треба буде активно попрацювати.

Український сегмент зовнішнього боргу залишився на попередніх позиціях цього тижня. Ціни на державні єврооблігації не змінились. Спекулянти втомились розчаровуватись і вирішили просто чекати новин. А новин як завжди немає, бо президент США прострочив черговий дедлайн і звинуватив у цьому Європу, логічно вирішивши, що кращий захист — це напад. Тому навряд чи варто чекати проривних, або хоч якихось, американських санкцій. На внутрішньому ринку все тим більше спокійно. І навіть продовжується покращення настроїв бізнесу та збільшення активності споживачів. Які бідкаються, але купують і купують. І знов Нацбанк на цьому тлі нагадує уряду, офісу президента і депутатом, що непогано було б ввести додаткові мита на преміумімпорт, щоб хоч якось стримати розширення торговельного дефіциту. Та і людей менше будуть дратувати нові автівки на дорогах України під час війни. І для гривні корисно, а скоріш для резервів НБУ, які, звісно, перебувають на рекордному рівні, але без нових надходжень грошей можуть так само рекордно швидко вичерпатись. Але це, звісно, не базовий сценарій. І гривня продовжує стояти на місці. Ігноруючи будь-які валютні коливання у світі. Де, щоправда, цього тижня навіть у парі долар-євро було тихо. Зранку в п’ятницю курс гривні як на міжбанку, так і на вулиці становить 41,3 гривні за один американський долар.