Порада Коломойського, Греція і Україна. Чи потрібен нам дефолт

28.05.2019
| Новое Время
Олена Білан: "Доступ до зовнішнього фінансування є — треба тільки прискорити реформи, а не відкочувати їх назад, і продовжити співпрацювати з МВФ."

Чи є зараз необхідність для реструктуризації боргу України 

З очевидних плюсів дефолту: економія коштів. З очевидних мінусів: втрата довіри до країни. І не тільки в очах кредиторів, але й в очах стратегічних інвесторів, а часто й в очах власного бізнесу. А це тягне за собою ризик відтоку капіталу, девальвацію валюти, відсутність інвестицій.

Коли обгрунтований дефолт

Коли довіру вже і так втрачено. Коли інвестори і так не вкладають кошти, бізнес згортається, а кредитори не готові знову давати в борг ні під які відсотки. Таке буває в разі глибоких економічних криз, викликаних збройним конфліктом, тривалими внутрішньополітичними проблемами, зовнішніми шоками. І навіть в таких складних ситуаціях, уряди постраждалих країн, як правило, звертаються за допомогою до міжнародних організацій, насамперед МВФ, і проводять реструктуризацію частини боргів за узгодженим з ними сценарієм. Тому що так можна швидше відновити довіру.

Країни, які оголосили дефолт перед МВФ, можна перерахувати на пальцях. І їх не можна назвати успішними, не те що економічними тиграми. В основному це відсталі економіки, такі як Зімбабве, Сомалі та Судан, які досі не платять державним органам приватизації.

Греція йде окремим рядком

Вона стала першою розвиненою країною, яка допустила дефолт перед МВФ. Але тут треба розуміти контекст, в якому це сталося. До початку 2015 року держборг Греції досяг 180% ВВП, попередні програми підтримки від ЄС, ЄЦБ і МВФ виконувалися частково, економіка падала 6 років поспіль, безробіття досягло 27%. На тлі невдоволення населення на дострокових виборах на початку 2015 року до влади прийшов популістський уряд, який півроку намагався передомовитися з МВФ, ЄЦБ та ЄС про умови фінансової підтримки. В кінцевому підсумку, Греція опинилася на межі безконтрольного виходу із зони євро, жорсткої банківської і фінансової кризи. Банки були закриті протягом двох тижнів, в банкоматах можна було зняти всього 60 євро. Через два тижні після дефолту перед МВФ, умови кредиторів було прийнято і підтримано парламентом Греції, країна знову почала отримувати фінансування і відновила виплати державним органам приватизації. Але відновити довіру не так-то просто. Греція, як і раніше має найнижчий кредитний рейтинг в єврозоні, і запозичує на кредитних ринках дорожче, ніж інші члени ЄС. Країна вийшла на темпи економічного зростання 1−2% ВВП, краще, ніж до дефолту, але похвалитися особливо нічим.

А що в Україні

Економіка зростає четвертий рік поспіль, зовнішня ситуація в цілому сприятлива, конфлікт на Сході критичного негативного впливу на економіку не чинить, показник держборг-до-ВВП за два роки знизився на чверть і вже наблизився до порога безпеки в 60%.

Очікувано ростуть виплати за зовнішнім боргом. В цьому році зовнішнім кредиторам з бюджету потрібно заплатити 4,4 млрд дол. Половину ми вже виплатили, залишилося близько 2,0 млрд. Наступного року виплати досягнуть пікових — 5,2 млрд, потім повернуться на рівень 4,3 млрд і продовжать знижуватися.

Разом — 11 млрд зовнішніх виплат в найближчі 2,5 року, з них приблизно половина приватним кредиторам, решта — міжнародним партнерам, таким як МВФ, США і ЄС.

Доступ до зовнішнього фінансування є — треба тільки прискорити реформи, а не відкочувати їх назад, і продовжити співпрацювати з МВФ. «Під парасолькою» МВФ цілком реально залучити у зовнішніх кредиторів набагато більше, ніж 11 млрд, необхідні для зовнішніх виплат, і спокійно профінансувати дефіцит бюджету, зберігши при цьому макроекономічну стабільність — основу для внутрішніх і зовнішніх інвестицій та економічного зростання.

Альтернативний сценарій

Альтернативний сценарій — оголосити дефолт і заощадити 11 млрд дол. у найближчі 2,5 року. Але втратити підтримку міжнародних партнерів, зокрема й геополітичну. В такому випадку, для України закриються багато кредитних ліній, включно з торговим фінансуванням для приватних компаній. Фінансувати дефіцит бюджету (аце приблизно 3 млрд дол. на рік) буде нічим. Доведеться скоротити бюджетні виплати, насамперед — інвестиційні, але не виключено, що і зарплати/пенсії — і/або підвищити податки. З додаткових ризиків — девальвація валюти, відтік депозитів з банківської системи, і як результат, знову обмеження на валютному ринку і високі процентні ставки. Складно уявити собі інвестора, який ризикне вкладати кошти в таку економіку.

По-моєму, вибір очевидний.

Ще є проміжний сценарій: платити, але не всім, а тільки міжнародним організаціям, реструктуризувавши виплати приватним кредиторам. Це теж буде розцінено як дефолт. Для того, щоб сказати чи обгрунтований такий крок, експерти МВФ проводять детальний аналіз стійкості держборгу і будують різні сценарії на наступні 5 років. Результати такого аналізу для України, проведеного в січні 2019 року, показали, що траєкторія держборгу є стійкою, хоча ризики залишаються високими, зокрема через велику частку валютних зобов’язань. Тобто зараз необхідності для реструктуризації боргу немає. Якщо ситуація зміниться, аналіз потрібно буде повторити.

Текст опубліковано з дозволу автора. Оригінал 

Більше поглядів — у розділі Експерти НВ Бізнес