Пропетляти до кінця року. Чи врятують Україну від бюджетного колапсу гроші Євросоюзу

У Мінфіні заявили, що виділення ЄС 600 млн євро покращить фінансування поточних витрат держбюджету. Опитані НВ Бізнес експерти кажуть, що допомога ЄС відкриває для уряду короткострокову можливість брати в борг недорого

Як розповів НВ Бізнес міністр фінансів України Сергій Марченко, сума отриманих від ЄС грошей в гривневому еквіваленті становить близько 21,17 млрд грн. «Ці кошти, безумовно, сприятимуть вирішенню питань щодо забезпечення належного фінансування витрат державного бюджету і дозволять нам справитися з викликами, які виникли у зв’язку з пандемією COVID-19», — сказав він.

Нагадаємо, що 9 грудня Європейська комісія від імені Європейського Союзу виплатила Україні 600 млн євро в межах програми макрофінансової допомоги для подолання економічних наслідків пандемії коронавірусу. Виконавчий віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс зазначив, що це перший транш надзвичайної макрофінансової допомоги в розмірі, який «підтверджує солідарність ЄС з Україною і нашу постійну тісну співпрацю». І побажав уряду України в 2021 році виконати програму реформ, щоб покращити рівень життя, продовжити боротьбу з корупцією і наблизити Україну до ЄС.

Ця допомога дуже доречна, адже останній місяць Україна переживає бюджетну кризу через брак коштів для фінансування дефіциту держбюджету. Основна причина — це зрив домовленостей з Міжнародним валютним фондом (МВФ). Нагадаємо, 9 червня Рада директорів МВФ затвердила нову програму Stand-by (SBA) для України на 18 місяців у розмірі $5 млрд. Наступного дня, 10 червня, Україна отримала перший транш у $2,1 млрд. Після цього почалася низка подій, що підірвали співпрацю з Фондом — політично мотивоване звільнення Якова Смолія з посади голови НБУ, рішення Конституційного Суду України щодо антикорупційної реформи, тиск на САП і НАБУ, спроба згорнути корпоративну реформу, Україна на поточний момент втратила можливість позичати гроші як на внутрішньому, так і не зовнішніх ринках. У Мінфіні заявили про касовий розрив поточного бюджету понад $3 млрд. На останніх аукціонах з продажу облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП) Мінфін почав помітно підвищувати ставки.

Крига у відносинах України й МВФ скресла, коли Мінфін зміг узгодити з Фондом основні параметри проєкту Держбюджету-2021. Зокрема, уряд знайшов можливість зменшити дефіцит сектора загальнодержавного управління з 5,8% — до 5,24%, всього держбюджету, відповідно, до 5,47%. «В цілому параметри бюджету збігаються з оцінками фахівців Міжнародного валютного фонду, що було важливо для успішної співпраці між Україною і МВФ», — зазначив тоді під час засідання уряду Сергій Марченко.

Згідно з умовами меморандуму про взаєморозуміння між Україною та ЄС, перший транш коштів макрофінансової допомоги ЄС є безумовним, тобто Україна не виконала для цього якихось спеціальних зобов’язань. Але, «разом з тим прискоренню цього процесу сприяла підготовка і подання урядом до парламенту збалансованого проєкту Державного бюджету на 2021 з прийнятними і реалістичними параметрами», — сказав НВ Бізнес міністр фінансів.

«Найчастіше рішення щодо MFA прив’язані до рішень за траншами МВФ, тому саме перегляд програми SBA має стати сильним позитивним сигналом для іноземних інвесторів. Рішення ЄС з надання коштів стало досить несподіваним для більшості учасників ринку і розглядається, швидше, як „акт швидкої допомоги від доброго друга“ перед обличчям потенційного наступу бюджетної кризи в період розвитку глобальної пандемії. Разом з тим ми вважаємо, що перегляд програми SBA може відбутися вже в січні наступного року», — сказав НВ Бізнес головний менеджер з макроекономічного аналізу Райффайзен банку Аваль Сергій Колодій.

Очікується, що тепер буде оголошена дата приїзду місії МВФ в Україну, про що заявив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль.

НВ Бізнес з’ясував, чи дійсно гроші ЄС допоможуть Україні вирішити бюджетні проблеми і яким може бути наступний крок уряду.

Гроші на зовнішніх ринках: яка ціна для України

Експерти стверджують, що грошей ЄС не вистачить на всі бюджетні потреби уряду, проте сам факт продовження співпраці з ЄС дасть змогу Україні залучити кошти на зовнішніх ринках. За словами Сергія Колодія, слід розрізняти виконання бюджету і розрахунки за зобов’язаннями, які взаємопов'язані. «До кінця року здебільшого необхідно погасити ОВДП, близько 14 млрд грн, найбільші виплати відбудуться 16 грудня. 10 грудня були погашені ОВДП, номіновані в доларах США, на суму, в еквіваленті, понад 10,5 млрд грн», — уточнив він.

«Траншу від ЄС буде недостатньо, щоб повністю перекрити потреби в позиках до кінця року. Потрібно буде залучити як мінімум $1 млрд в еквіваленті на зовнішньому і внутрішньому ринку (на чистій основі, з урахуванням запланованих погашень)», — сказала НВ Бізнес головний економіст Dragon Capital Олена Білан. Член Ради Національного банку України (НБУ) Віктор Козюк погодився з Білан, що всіх проблем гроші ЄС не вирішать. «Пом'якшити до кінця року — так. Вирішити в розумінні довгострокових позитивних змін — ні. У перерахунку це близько 20 млрд грн. А це приблизно п’ята частина від потреби. Крім цього, швидке нарощування витрат до кінця року ніколи в Україні позитивом не закінчується», — сказав він НВ Бізнес.

Спеціаліст з торгівлі борговими цінними паперами Dragon Capital Сергій Фурса очікує, що в результаті дефіцит поточного держбюджету буде значно меншим. «В принципі кризи вже й не буде. Велику частину витрат уряд тепер зможе профінансувати. А забути про 60−100 млрд грн витрат — це справа житейська. Мало хто помітить — у порівнянні з потенційною діркою в 250−300 млрд грн. Уряд пропетляв. Пройшовши по краєчку, по лезу бритви, вони змогли взяти гроші. „Закордон нам допоможе“ — знову спрацювало. При цьому реальний дефіцит бюджету цього року в результаті буде не 7,5%, а ближче до 5%. Що теж позитив з погляду боргового навантаження і макропоказників країни», — вважає він.

Старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович вважає, що зараз сприятливий час для розміщення Україною євробондів.

«Для України вже кілька тижнів існує досить гарне вікно можливостей завдяки попиту інвесторів на ризикові активи. Тому є можливість здійснити випуск і за досить невисокою ставкою», — сказав він.

Виділення коштів ЄС є позитивним сигналом для міжнародних ринків і дозволить Україні залучити відносно недороге фінансування. «У разі короткострокової позики (бриджу), його можна буде залучити під 2,5−3% річних. Довгостроковий доларовий Євробонд обійдеться дорожче, 6−6,5%. Але для України це все одно буде найдешевша ринкова позика з наявних», — сказала Білан.

Козюк стверджує, що ситуація на ринку така, що бридж і довгострокові інструменти теоретично можна розмістити під близькі за рівнем ставки. «Конкретну цифру важко назвати, але вона буде близькою до 6% річних. Вибір між бриджем і розміщенням довгих інструментів, мабуть, буде робитися в світлі ймовірності швидкого отримання коштів МВФ з поправкою на ситуацію на ринку. Робити довгі розміщення буквально перед піком виплат без альтернативних джерел залучень, мабуть, буде дорого», — сказав він.

Фурса нагадав, що поки що Україна не виконала основні умови меморандуму МВФ. «Україна отримала підтримку не в обмін на реформи. А в обмін на обіцянки. Програма МВФ не виконана. Частина реформ з попередніх програм залишаються зруйнованими. Так, МВФ не дав гроші. Але МВФ дав сигнал, що Україна в програмі. А цього достатньо. І в МВФ про це знали. І в ЄС про це знали», — сказав він.

Помесячные платежи по госдолгу Украины в 2020 году, млрд грн 

Аналітик ІК Concorde Capital Євгенія Ахтирко впевнена, що більш важливим аспектом отримання фінансування від ЄС є збільшення ймовірності позитивного розвитку переговорів з МВФ і отримання нового траншу в доступному для огляду майбутньому. «Ці аргументи уряд може використовувати, залучаючи пул інвесторів для нових розміщень євробондів. У разі позитивного результату з МВФ буде відкрито обіцяне фінансування й інших МФО. Українські міжнародні єврооблігації з терміном погашення в 2026 році зараз торгуються з прибутковістю 4,6%, що є найнижчим показником з березня цього року. Прибутковість нових розміщень може залежати від терміну обертання нових бондів, а також рівня попиту на нові розміщення України серед західних інвесторів», — сказала вона.

За словами Колодія, в будь-якому випадку розміщення на зовнішніх ринках буде в рази дорожче, ніж кредити МВФ і ЄС. «Україна, звичайно ж, може вийти на зовнішні ринки запозичень зараз, інша справа — ціна питання. Кредити від МФО та ЄС значно дешевше: ставка за наданими за програмою MFA коштами становить 0,125%.

Ставки за єврооблігаціями залежать, зокрема, й від валюти розміщення: в доларах США дорожче, в євро дешевше. Нині ставки за єврооблігаціями є порівняно низькими, тому в разі прийняття рішення про їх емісію середньозважена ставка може бути нижче липневих 7,235%", — вважає він.

За словами Козюка, несподівана послідовність в надходженні коштів у розрізі міжнародних партнерів є також сигналом про політичні аспекти прийняття рішення. «А це буде означати для інвесторів можливість прийняти моральний ризик, якщо міжнародні партнери приймають моральний ризик переговорної позиції України», — пояснив він.

Також Козюк не виключає, що отримання коштів ЄС може відкрити для України фінансування й від інших західних партнерів, зокрема Світового банку. «Можливо, якщо є неформальні домовленості з цього приводу», — зазначив він.

Але, на думку Колодія, найімовірніше, фінансування від Світового банку прив’язане до результативності перегляду програми SBA з МВФ. «Вирішення питань незалежності антикорупційних органів та постійних нападок на них з різних боків, не тільки юридичного, нікуди не поділися. А ось бюджет-2021 у компромісному варіанті з великою часткою ймовірності буде затверджений наступного тижня», — сказав він.

Нові можливості на внутрішньому ринку держоблігацій

Учасники ринку почали фіксувати відновлення інтересу інвесторів до ОВДП, що може також відкрити для уряду України додаткове джерело фінансування.

«Також відновлюється інтерес іноземних інвесторів до ОВДП, ставка за 5-річними паперами близько 12% виглядає привабливою для іноземців за умови продовження співпраці України з МВФ», — зазначила Олена Білан.

Про відновлення інтересу нерезидентів до ОВДП також свідчить статистика НБУ. На піку їх портфель в середині лютого досягав 129 млрд грн. З початку року він зменшився на 34,73%. Але 10 грудня їх портфель збільшився на 1,87 млрд грн в порівнянні з попереднім днем. До цього 8 грудня Мінфін залучив до держбюджету майже 16 млрд грн (в еквіваленті) від продажу ОВДП, запропонувавши інвесторам шість випусків паперів у гривні і один — в доларах. Найбільше вдалося залучити за тримісячними і п’ятирічними паперами — 3,340 і 2,840 млрд відповідно.

За словами Тараса Котовича, процентні ставки за ОВДП зростають вже кілька місяців поспіль, і в порівнянні з тими рівнями ставок, які спостерігалися на початку року і до початку пандемії, їх зростання становить 50−216 б.п. залежно від терміну обертання. «А враховуючи останні розміщення, то інвесторів крім ставки цікавлять конкретні випуски, які є ліквідними. Іноземцям будуть цікаві насамперед більш довгі папери, які дозволять зафіксувати високі ставки на тривалий період», — сказав він.

Як уточнив Сергій Колодій з Райффайзен Банк Аваль, за останній рік ставки за ОВДП істотно не зросли, в грудні 2019 середньозважена ставка ОВДП, розміщених на первинному ринку, становила 11,62%, а в листопаді 9,60%. «Інше питання, що вона збільшилася з липня цього року, з 8,10%, при незмінній обліковій ставці НБУ і зниженні кредитних ставок. Навіть з урахуванням того, що банки мають внутрішні ліміти з інвестицій в ОВДП, підвищення дохідності за ними не дозволить надалі знижувати кредитні ставки.

Для іноземних інвесторів важлива не тільки номінальна ставка за ОВДП, але й очікування щодо динаміки валютного курсу. Очікування ревальвації збільшують ефективну прибутковість інвестицій в ОВДП. Зокрема, в 2019 році ефект від ревальвації гривні нерідко перевищував номінальну прибутковість первинного розміщення з урахуванням комісій", — резюмував він.