Вакцини зростання. Якими будуть курс гривні, ВВП, інфляція та безробіття в Україні в 2021 році — прогноз

Українська економіка в 2020 році зазнала нетипової кризи в своїй історії. Пандемія COVID-19 в нашій країні виявилася обтяженою політичними шоками у вигляді спірних локдаунів і переривання кредитної лінії МВФ. Чи принесе 2021-й оздоровлення?

Що було під ялинкою

Чорний лебідь коронакризи клюнув економіку України в березні 2020 року. Гривня відразу опинилася серед найбільш девальвуючих валют світу, тоді як в 2019 році, навпаки, була в топі щодо ревальвації. Парламент ухвалив зміни до держбюджету 2020 року, наростивши дефіцит з 2% до 7,5%. Це загнало країну в економічний глухий кут на тлі падіння ВВП у другому кварталі на 11,4%. Протягом року в Україні змінилися два міністри фінансів. Усі експерти переглядали макропрогноз на 2020 рік у бік погіршення.

Підвищений докризовий попит на облігації внутрішньої держпозики (ОВДП) зіграв злий жарт з партією влади президента Зеленського. На Банковій порахували, що обійдуться без допомоги Міжнародного валютного фонду (МВФ) і зможуть довго і дешево позичати гроші через продаж ОВДП. Тому влада не напружувалися з виконанням умов програми кредитування. Але все різко змінилося після початку пандемії COVID-19, яка спровокувала втечу інвесторів з паперів країн, що розвиваються, як-от Україна. Джерела фінансування витрат держбюджету в піковий рік з виплати держборгу закрилися.

В Україні до вирішення проблеми долучили Національний банк, який влада почала схиляти до можливості незабезпеченої емісії, щоб профінансувати дефіцит бюджету. Серед експертів розпочалася дискусія на цю тему. Колишній глава НБУ Яків Смолій заявив, що вони категорично проти будь-якої емісії, адже це катастрофічно відобразиться на макрофінансовій стабільності країни. При цьому регулятор почав видавати довгострокові кредити рефінансування для банків під заставу ОВДП, що відкрило ринкову можливість покривати витрати держбюджету за допомогою ліквідності банківської системи. Водночас НБУ продовжував чітко виступати проти додаткової емісії гривні за рахунок прямого викупу ОВДП у свій портфель. Але комерційні банки не квапилися активно користуватися довгостроковим рефінансуванням, а в цей час на горизонті вже маячила бюджетна криза.

Під тиском бізнес-спільноти та медіа влада включила турборежим для виконання двох ключових структурних маяків МВФ на противагу олігархічному лобі у Верховній Раді — прийняття закону про ринок землі, а також про банки, так званий анти-Коломойський закон, щоб зафіксувати гарантії перед МВФ про те, що ПриватБанк не буде повернено колишнім власникам — Ігорю Коломойському та Геннадію Боголюбову.

Обидва закони, попри потужний опір, були прийняті, відтак протягом двох тижнів рада директорів МВФ затвердила нову програму Stand-by для України — на 18 місяців в розмірі $5 млрд. Наступного дня, 10 червня, Україна отримала перший транш $2,1 млрд. Це звело нанівець ймовірність дефолту України.

Але вже 11 червня Комітет ВР з фінансів почав розгляд постанови, розробленої наближеним до олігарха Коломойського депутатом Олександром Дубинським, проти тодішнього голови НБУ Якова Смолія. 1 липня Смолій заявив про те, що подав заяву про відставку через політичний тиск.

16 липня замість Смолія було призначено голову правління Укргазбанку Кирила Шевченко. Після призначення Шевченка в НБУ почалася низка кадрових перестановок як в правлінні, так і на рівні глав департаментів. Незважаючи на заяви Шевченка про те, що він продовжить політику попереднього правління НБУ, МВФ поставив на паузу поточну програму для України. Ударом по інституційній незалежності НБУ стало рішення його ради винести догану і висловити недовіру двом технократам в правлінні центробанку Катерині Рожковій і Дмитру Сологубу. Після цього в НБУ перерозподілили оргструктуру, внаслідок чого основні повноваження, зокрема, з банківського нагляду перейшли від Рожкової до Шевченка.

Була вчинена спроба згорнути корпоративну реформу в Україні і витіснення з наглядових рад (НС) держкомпаній і банків іноземців. Оклади в наглядових радах з 1 квітня були обмежені до десятикратного мінімального окладу в 47 тис. грн на місяць. А в інформаційному полі з подання президента Зеленського почав насаджуватися наратив «спостерігати вигідніше, ніж працювати».

Але найбільші проблеми України приніс провал з антикорупційної політики та судової реформи. Спроби звільнити главу Національного антикорупційного бюро України Артема Ситника і призначення керівництва САП — це ще півбіди. Конституційний Суд України пішов далі Слуг народу і прийняв рішення, яким взагалі згорнув всю антикорупційну реформу в Україні.

Рішення Конституційного Суду немов протверезило виконавчу владу і підштовхнуло до більш рішучих кроків назустріч МВФ.

Глава НБУ Кирило Шевченко вирушив до Вашингтона, де провів зустріч з главою місії МВФ в Україні Іванною Владковою Голлар. Потім правління НБУ знову змінило оргструктуру таким чином, щоб повноваження були розподілені рівномірно між членами правління.

Мінфін зміг узгодити з Фондом проект госбюжета 2021, зменшивши розмір дефіциту.

Парламент прийняв держбюджет-2021 на засіданні 15 грудня. Бюджет ґрунтується на макропрогнозі Кабміну, в якому зазначено, що в 2021 році: номінальний ВВП становитиме 4,5 трлн грн, а його реальне зростання — 4,6%, інфляція буде на рівні 7,3%, середньомісячна офіційна зарплата сягне 13,6 тисяч грн, рівень безробіття — 9,2%, експорт зросте на 2,9%, а імпорт — на 10,6%. Зазначимо, що Україна закінчила 2020 рік з рекордно низькою ставкою НБУ в 6%. А курс гривні вперше з березня пробив рівень в 28 грн/$, оновивши дворічний мінімум — 28,62 грн/$ на початку листопада.

Фактично відразу ж після прийняття держбюджету-2021 ЄС виділив Україні макрофінансову допомогу в 600 млн євро, а Мінфін провів розміщення євробондів. Також Світовий банк затвердив Україні позику на $300 млн. Ці позитивні сигнали повернули попит на ОВДП Мінфіну. Всі ці події допомогли вирішити питання з кризою держбюджету 2020 року. Також ВР прийняла, а президент Володимир Зеленський підписав закон, згідно з яким повернуто обов’язкове електронне декларування, скасоване Конституційним Судом. Крім того, в Україні почався новий офіційний етап перемовин з МВФ, місія якого розпочала роботу в Україні в онлайн-режимі 21 грудня і триватиме ще в січні 2021 року.

НВ Бізнес запитав експертів інвестиційних компаній і банків про прогноз ключових макропоказників економіки країни в 2021 році, серед яких — ВВП, курс гривні, інфляція і дефіцит держбюджету. Більшість експертів зосередилися на базовому сценарії, дехто оцінив позитивний і песимістичний варіанти розвитку економіки України.

Що і чому прогнозують банкіри та аналітики: базовий сценарій-2021

Які припущення базового сценарію?

Як розповів НВ Бізнес головний менеджер з макроекономічного аналізу Райффайзен банку Аваль Сергій Колодій, його прогноз ґрунтується на декількох припущеннях. «Основним чинником, що визначає динаміку основних макроекономічних показників в абсолютній більшості країн, буде успішність глобальної реакції на пандемію, зокрема це ефективність вакцинації і розробка нових протоколів лікування хвороби. Реалізація програм масової вакцинації дозволить знизити показники активних заражених COVID-19 і смертності від нього, вже починаючи з другого кварталу 2021 року. Обмеження на пересування і відвідування масових заходів загалом збережуться, проте суворі карантини запроваджуватимуться селективно, а їх негативний вплив на економічний розвиток буде слабкішим, ніж при введенні першої хвилі карантинів. Глобальна економіка, як і економічна система України, будуть поступово підлаштовуватися під наявність загроз нових спалахів захворювання COVID-19, стимулюючи розвиток нових стандартів трудових взаємин, бізнес-моделей, каналів продажів, способів комунікацій», — пояснив прогноз свого банку аналітик.

Колодій очікує, що Україна перебуватиме у співпраці з МВФ в межах чинної програми SBA і отримає щонайменше два транші в 2021 році, що також відкриє доступ до зовнішнього фінансування від ЄС та МФО. «Міністерство фінансів буде завчасно погашати внутрішні і зовнішні зобов’язання, не провокуючи шоки і невизначеність на фінансовому ринку, — вважає він. — В межах даного прогнозу реальний ВВП зросте на 3,8% (рік до року) дефіцит держбюджету сягне десь 4,7% ВВП, платіжний баланс (зведений) становитиме десь 0, а резерви НБУ наприкінці року — майже $30,5 млрд. Середньорічний курс USD/UAH — 27,3, а інфляція — 6,2% наприкінці року і 6,5% — середньорічна. Облікова ставка буде поетапно підвищуватися до 7,5% до середини року як реакція на прискорення інфляції і вихід з цільового діапазону, після чого може бути знижена до 6,5% до кінця року. Рівень безробіття до кінця року поступово знизиться до рівня 2019 року і становитиме 8,7%».

За словами начальника аналітичного відділу Альфа-Банку Україна Олексія Блінова, однією з особливостей 2021 року буде прискорення інфляції, яке вже почалося. «Істотне зростання цін на товари української зовнішньої торгівлі, що спостерігалося в останні місяці, з різною швидкістю переноситься в споживчу інфляцію. Прискоренню споживчої інфляції також сприяють досить високі темпи зростання номінальних зарплат, які отримають додатковий імпульс від підвищення мінімальної заробітної плати відразу на 20% в січні. Активне відновлення споживчого попиту створює неабияке підґрунтя для підвищення цін», — сказав він.

В Альфа-Банку очікують, що зростання індексу споживчих цін (ІСЦ) стрімко наблизиться до середини цільового діапазону НБУ (4−6%) вже за підсумками грудня 2020 року. «На цьому прискорення інфляції не закінчиться, і до весни 2021 року дуже вірогідний вихід за межі цільового діапазону з досягненням позначки 7%. «Середньорічний показник споживчої інфляції за підсумками 2021 року, згідно з базовим прогнозом, становитиме 7,3%, що майже втричі перевищить очікуваний показник середньорічної інфляції в 2020 році (2,7%)», — наголосив він.

Сергій Колодій зазначив, що, незважаючи на великі труднощі, на які наражалася глобальна економіка в поточному році, прогнози є оптимістичними: «За нашим базовим сценарієм, падіння ВВП в 2020 р. сягне 5,8%, а наступного року передбачається економічне зростання (+3,8%)», — сказав він.

Головним драйвером відновлення економіки, на думку Колодія, будуть адміністративні рішення про зняття карантину, завдяки чому ті сфери економічної діяльності, які найбільше постраждали від їх запровадження, статистично покажуть стрімке зростання. «Перш за все це транспорт, туризм та заклади сфери HoReCa. Також ми очікуємо більш сприятливі погодні умови для розвитку сільського господарства, яке в 2018—2019 рр. було одним із драйверів економічного зростання. Збільшення середньої заробітної плати і доходів населення та продовження реалізації державної програми Велике будівництво сприятимуть подальшому досить швидкому розвитку роздрібної торгівлі і будівництва, які сприяли стрімкому відновленню національної економіки в другій половині 2020 року. Також з кожним роком дедалі помітнішим буде внесок сектора інформаційних технологій, який вже кілька років поспіль зростає дуже високими темпами, а в другій половині цього року поповнився фахівцями з Білорусі, — вважає аналітик.

Окремо Колодій зазначив дві інституційні новації, реалізація яких тривалий час відкладалася. «Перше — запуск з 1 липня 2021 року ринку землі сільськогосподарського призначення. Як зазначають у Світовому банку, зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення та створення прозорого й ефективного ринку землі має потенціал прискорити економічне зростання в Україні на 0,5−1,5% в рік протягом наступних п’яти років. Друге — потенційне впровадження в 2021 році другого рівня пенсійного забезпечення для окремих категорій найманих працівників, що є другою розтягнутою за часом реформою. Цей рівень був передбачений зміною пенсійного законодавства ще в 2004 році, але проблема відкладалася до „кращих часів“, які внаслідок демографічної кризи та трудової міграції так і не настали. І хоча впровадження другого рівня пенсійного забезпечення буде впроваджуватися поступово, ця реформа є не менш знаковою і потрібною для довгострокового економічного розвитку та банківського сектора ».

Що працює в плюс

Country Manager Піреус Банку в Україні Янніс Кіріакопулос вважає, що для української економіки 2021 рік стане роком зростання ВВП. Який, швидше за все, перевищить 4%, а, можливо, навіть 5% за певних умовах. «Модернізація України в світовому логістичному ланцюжку, постійне поліпшення якості українських продуктів, як і активність українських бізнесменів загалом, а також деякі законодавчі ініціативи, реформи, результати виборів в США і стабільність банківської системи вказують на позитивний сценарій», — сказав він НВ Бізнес.

Однак, за словами Кіріакопулоса, для цього зростання існують ризики, пов’язані з політикою і потребами держави у фінансуванні.

«Потенційна відмова від антикорупційних реформ та від погашення боргів України перед виробниками відновлюваної енергії — це те, що може зупинити МВФ від виділення коштів Україні й ускладнити збільшення прямих іноземних інвестицій.

Судячи з результатів в цих напрямах, Україна зробить правильні висновки, але з великими часовими і фінансовими витратами", — сказав банкір.

За оцінками Піреус Банку, в 2021 році загальні потреби в зовнішньому фінансуванні становитимуть майже 18−20% ВВП. «Ми вважаємо, що такі потреби в фінансуванні будуть задоволені, хоча і з більш високою вартістю. Однак високі резерви НБУ в розмірі $26 млрд забезпечують адекватну подушку безпеки на короткостроковий період.

Прибутковість однорічних гривневих облігацій вище 10%, що значно вище ставки рефінансування НБУ в розмірі 6%.

Ставка НБУ зросте на мінімум 0,5% цьогоріч, з огляду на зростаючу інфляцію, яка може сягнути рівня 6−7%, а також необхідність фінансування дефіциту бюджету в розмірі 5,5% ВВП на 2021 рік, прогнозованого на рівні 158 млрд грн.

З огляду на це, курс гривні до долара може зрости, швидше за все, до 29 грн. Це пов’язано зі зростанням інфляції і процентних ставок. Будь-які позитивні зрушення для ставки нижче 29 мають виходити з тривалого ослаблення долара США щодо всіх основних валют, а також внаслідок дуже невеликого дефіциту поточного рахунка, який не повинен перевищувати 1% ВВП, в основному через скорочення імпорту", — прокоментував прогноз Кіріакопулос.

Керівник департаменту з питань інвестиційної діяльності КУА ОТП Капітал Юрій Алексєєнко резюмував, що головні чинники, які позитивно вплинуть на макроекономічну ситуацію в країні, це:

 — зростання надходжень валюти від головних експортерів (металургія та агро) за рахунок високих цін на зерно і руду;

 — співпраця з МВФ;

 — поява вакцини від COVID-19 відновить звичну бізнес-активність як в Україні, так і в світі;

 — підтримка України новою адміністрацією Білого дому.

Негативний сценарій: яким він може бути

Експерти стверджують, що основні ризики закладені в держбюджеті на 2021 рік, а також в тому, як буде розвиватися ситуація з пандемією COVID-19.

«Оцінка доходів держбюджету — загалом реалістична, хоча певні ризики як завжди є. Зокрема, вже традиційним для уряду стає формування бюджету на підставі макроекономічного прогнозу з показниками інфляції і номінального ВВП вище, ніж в середньому прогнозують інші організації. Також вкотре рівень перерахування коштів НБУ (33 млрд грн) закладається вищим, ніж прогнозні оцінки НБУ (21 млрд грн), — коментує бюджет країни глава департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Сергій Ніколайчук. — Однак великі ризики закладені в джерелах фінансування дефіциту, а отже, і витрат бюджету. З високою ймовірністю уряд не зможе сповна отримати необхідне фінансування в 12 млрд грн від приватизації, 128 млрд грн від чистих залучень на внутрішньому ринку, 106 млрд грн чистих залучень на зовнішньому ринку.

В результаті, як і в попередні роки, і особливо цьогоріч, витрати будуть виконуватися нижче запланованих рівнів. Це пов’язано не тільки з відсутністю необхідних фінансових ресурсів, а й із закладанням в бюджет витрат, які розпорядники коштів не зможуть провести. Тому, ймовірно, дефіцит бюджету буде за результатами 2021 року нижчим, ніж закладався в проект бюджету".

Головний економіст Dragon Capital Олена Білан також вважає, що динаміка поширення коронавірусу і темпи вакцинації будуть основними факторами впливу на економічну активність бізнесу і населення. «Також важливими чинниками залишаються співпраця з МВФ через високі потреби фінансування дефіциту бюджету, а також динаміка цін на світових товарних ринках, яка останнім часом була винятково сприятливою для України», — сказала вона.

Ті самі фактори виокремлює аналітик Concorde Capital Євгенія Ахтирко. «Основний ризик — новий неконтрольований ланцюг пандемії, що значно збільшить навантаження на медичну систему або призведе до її колапсу. Це зажадає запровадження нових жорстких карантинних обмежень, що сповільнить економічне відновлення », — вважає вона.

Сергій Ніколайчук очікує різке відновлення вітчизняної економіки в другому кварталі нового року завдяки стимулюванню зовнішнього попиту. «Цьому сприятиме поліпшення ситуації з пандемією завдяки вакцинації в розвинених країнах. Також на відміну від інших країн, ми не очікуємо в Україні суттєвої фіскальної консолідації — дефіцит бюджету істотно не скоротиться, в порівнянні з 2020 роком. Монетарні умови теж залишаться стимулюючими. Крім того, ми закладаємо додатковий ефект від сільського господарства на тлі низької бази в порівнянні з 2020 роком, через погані врожаї зернових, олійних і цукрового буряка. В результаті ми залишаємо наш прогноз швидкого відновлення ВВП наступного року на рівні 5.6%», — стверджує він.

Водночас, за словами Ніколайчука, приватні інвестиції відстають. «Ми прогнозуємо їх зниження на 22% в цьому році і лише часткове відновлення в 2021 році. Відновлення стримується через невизначеність щодо перспектив пандемії і зростання витрат на робочу силу. Крім того, інвестиційний клімат погіршують останні події в сфері антикорупційного законодавства та судової системи, а також невирішене урядом питання по борги перед виробниками альтернативної енергетики », — додав він.

МВФ: функція головлікаря

Експерти впевнені, що продовження співпраці з МВФ є ключовим маркером нормальності економічного курсу. Хороша новина в тому, що критична ситуація з дефіцитом держбюджету і невизначеність з пандемією та вакцинацією повинні активувати в офісі Володимира Зеленського інстинкти самозбереження — так само, як довелося активувати турборежим влітку минулого року.

«Щоб продовжувати співпрацю з МВФ, потрібно виконувати взяті на себе обіцянки і не відтягувати назад реформи. Конкретний список заходів, які потрібні для отримання наступного траншу, буде обговорюватися під час онлайн-візиту місії МВФ. Вважаю, він включатиме посилення покарання за брехню в електронних деклараціях, оскільки парламент відновив його не повною мірою, прийняття поправок до закону про НАБУ, підтримка гнучкого курсу гривні і політики інфляційного таргетування Нацбанком, виконання щонайменше двох структурних маяків з чотирьох, дедлайни за якими пропущені», — сказала Олена Білан з Dragon Capital.

Юрій Алексєєнко з КУА ОТП Капітал нагадав, що керівництво країни має продемонструвати прогрес щодо виконання своїх обіцянок. «Перелік вимог завеликий: реформування бюджетної сфери, відновлення антикорупційних органів, збереження незалежності НБУ, завершення реформи банківського сектора, реформ судової системи», — сказав він.

За словами Сергія Колодія з Райффайзен банку Аваль, місія МВФ розпочала свою роботу з 21 грудня в онлайн-форматі і продовжить її в січні 2021 р. «Тому вже в першому кварталі 2021 року можна очікувати отримання другого траншу в рамках чинної програми SBA. Співпраця з МВФ є досить важливою на тлі високої потреби в зовнішньому фінансуванні, пов’язаної з розрахунками за державними зобов’язаннями в 2021 році. Відхилення від планового графіка перегляду програми в 2020 році призвело до наявності проблем з виконанням видаткової частини бюджету і вжиття термінових заходів для залучення коштів, як-от: рекордне розміщення ОВДП 15 грудня на суму 51,4 млрд грн і додаткова емісія єврооблігацій. Це зараз вносить корективи у функціонування валютного ринку, збільшуючи волатильність курсу, що значно впливає на ліквідність. Однак в разі потенційної відсутності покупців негативні наслідки для виконання держбюджету в грудні 2021 року і своєчасності здійснення платежів були б ще стуттєвішими », — попередив аналітик.

Загалом, за словами Колодія, постійний перегляд чинної програми з МВФ є своєрідним «знаком якості», який є прозорим і зрозумілим для зовнішніх інвесторів та дозволить поліпшити стан платіжного балансу, залучити кошти під більш низьку ставку, стимулювати зовнішні інвестиції, зокрема.

Так, за словами Білан, співпраця з МВФ необхідна для того, аби залучити достатнє фінансування в бюджет задля покриття дефіциту, який планується на високому рівні, десь $8,5 млрд. «Без МВФ буде обмежено доступ і до ринкового фінансування, і доведеться або радикально скорочувати витрати або друкувати гривню », — сказала вона.

Євгенія Ахтирко з Concorde Capital впевнена, що для України співпраця з МВФ є критичною. «Отримання траншу може сприяти поліпшенню умов розміщень боргових паперів на зовнішніх ринках. Це також слугуватиме позитивним психологічним фактором для валютного ринку України. Країна отримає кошти, які можна використовувати для фінансування дефіциту бюджету », — сказала вона.

Алексєєнко резюмував, що відсутність співпраці з МВФ позбавить Україну дешевого фінансування дефіциту державного бюджету та додаткових можливостей щодо залучення інвестицій від інших фінансових і промислових установ, негативно вплине на прискорення інфляції, девальвацію гривні, зменшення резервів НБУ. «Відсутність співпраці з МВФ в 2020 році вплинула на падіння золотовалютних резервів НБУ, девальвацію гривні та активний вихід нерезидентів з ОВДП в 2−3-му кварталах 2020 року», — наголосив він.