«Ніяких реформ і ризик дефолту». Українські економісти і бізнесмени розповіли, що буде з Україною без грошей МВФ

18.02.2021
Сергій Фурса: У довгостроковій перспективі МВФ гарантує відсутність дефолту і присутність реформ. Без МВФ матимемо прямо протилежну картину — ніяких реформ і ризик дефолт.

Після безрезультатного завершення місії Міжнародного валютного фонду в Україні НВ розпитав вітчизняних економістів і бізнесменів, що вони думають про фінансові перспективи країни.

Іван Компан, засновник First Kyiv Investment Club

Вся історія взаємодії України з МВФ нагадує стосунки юного гульвіси і його матінки, яка послала сина до міста вчитися. Природно, у двієчника, що загуляв, часто виникає запитання: «Як так збрехати, щоб матінка надіслала грошей?», які конче потрібні — борги роздати та гулянки продовжити. Так і живуть.

Не переживайте, нічого з Україною не станеться. У світі є досить велика кількість жебраків, відсталих, корумпованих країн, які плювати хотіли на МВФ, і тим не менш існують. Це їхній вибір.

Що стосується найближчого майбутнього, то найімовірніше наше болото плямкатиме байками про користь реформ, як мінімум, до вересня, коли прийде термін виплати великих боргів. А там уже без МВФ ніяк, і доведеться дуже добре подумати, як їх на цей раз обдурити. Ну або знайти іншу «матінку». Зрештою материнську любов можна експлуатувати довго, і це набагато простіше, ніж узятися за розум.

Сергій Фурса, фахівець відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital

Найближчим часом, кілька місяців, ми не відчуємо нічого. Але потім, коли запас міцності вичерпається, можливі економічні проблеми.

У довгостроковій перспективі МВФ гарантує відсутність дефолту і присутність реформ. Без МВФ матимемо прямо протилежну картину — ніяких реформ і ризик дефолту.

Анатолій Амелін, співзасновник, директор економічних програм аналітичного центру Український інститут майбутнього

Важливо пам’ятати, що кредити МВФ — не самоціль, а лише інструмент допомоги слабкій країні під час кризи.

Мета — це не потребувати стабілізаційних кредитів як країні-невдасі, а бути комфортною країною для інвестицій і, залучаючи їх, розвивати свою економіку.

Що стосується МВФ, 2021−2022 роки — найпростіші для України за останні п’ять років у питанні обслуговування зовнішнього боргу [обсяг виплат за зовнішнім держборгом у 2021 році  165,2 млрд грн], і відсутність кредиту, за нашими оцінками, не призведе до складнощів для фінансової системи країни.

Андрій Худо, голова наглядової ради холдингу емоцій !Fest (креативні проєкти і ресторани, зокрема львівська Криївка)

Тут все просто. Якщо країна крута, економіка працює, темпи зростання ВВП високі, ВВП на душу населення теж високий і боргове навантаження є з чого віддавати, то, звичайно, можна відмовлятися від кредитів, траншів і співпраці з такими інститутами, як МВФ.

Але якщо Україна має велике боргове навантаження, ВВП на душу населення — один із найнижчих у Європі, темпи зростання ВВП у 2020-му негативні, а в 2021-м будуть на середньоєвропейському рівні (водночас база ВВП у країнах ЄС значно більша, ніж в Україні), то немає варіантів — потрібно домовлятися і працювати з МВФ. Тому що МВФ — це маркер для інших кредиторів, чи варто працювати з країною.

А в України поки варіант тільки перекладати старі борги на нові, оскільки віддавати, з огляду на стан економіки, немає з чого. Розумію, що менеджменту країни хочеться бути крутими, але для цього все-таки треба мати підстави. Економічне підґрунтя.

Павло Шеремета, економіст, ексміністр економічного розвитку і торгівлі України

Перше запитання, яке зазвичай звучить на початку засідання наглядових рад іноземних компаній в Україні: «Що у вас із МВФ?». Від відповіді на нього часто залежать рішення про подальші інвестиції. Засідання наглядових рад у I кварталі 2021-го будуть короткими.

Олександр Данилюк, ексміністр фінансів України

Короткостроково, думаю, серйозних потрясінь для нашої фінансової системи не буде. Річ у тому, що, як і раніше, є можливість залучати гроші на ринках за досить низькими ставками. І ринки поки цю погану новину від МВФ ще не проковтнули. У будь-якому випадку на ринку зараз великий ажіотаж, тому, мабуть, до середини року буде плюс-мінус комфортна ситуація. І Нацбанк має достатньо резервів, аби в разі необхідності підтримувати курс гривні.

Але можливі й сюрпризи, якщо різко зміниться ситуація на [фінансовому] ринку. А це може статися унаслідок прийняття США пакету економічних стимулів на суму $1,9 трлн.

А все, що починається з вересня, — у мене один великий знак питання. Там мають бути великі платежі [у вересні Україна зобов’язана виплатити за держборгом 102 млрд грн]. А я дивлюся, уряд і влада загалом увійшли у смак витрачати гроші, відповідно до вересня витратять багато коштів, і з’явиться потреба фінансувати бюджет. І ось тут може виявитися ситуація, коли ринки закриті, а МВФ просить показати бюджет.

Але є ще один фактор. Потрібно розуміти, чому ми не маємо взаємодії з МВФ. Тому що відкат з антикорупційного напряму, небажання здійснювати реальну судову реформу, загравання і популізм із тарифами. Це все говорить про те, що буде, якщо нинішня політика продовжиться. Звичайно, це відразу не вплине, але насправді відкидає країну на роки назад.

Кіра Рудик, народна депутатка, голова партії Голос

Насамперед наступний транш фінансової допомоги від МВФ закладений e бюджет-2021. І тому зараз виникає велике питання, як поводитиметься міністр фінансів, які кроки він зробить, знаючи, що грошей від фонду не буде.

Але фінансова допомога від МВФ — це не тільки питання грошей, які мають надійти на наші рахунки, а й питання довіри до України. Довіри, яку ми або маємо у світі, або ні. Вимоги МВФ системно не змінилися з минулого року або навіть із 2019-го. Вони не відрізняються від очікувань бізнесу всередині країни або від вимог громадян України. Це рівні та прозорі правила роботи для всіх, це судова реформа, це активні кроки зі втілення антикорупційної реформи і, звичайно, це збереження цілісності та незалежності країни.

Що ми спостерігаємо зараз: МВФ поставив незадовільно українському уряду. Він згорнув місію і повернувся додому, фактично висловивши недовіру українській владі. Тепер де і яким чином ми братимемо гроші, щоб забезпечити бюджетні витрати, і яку додаткову дірку створять для нас нові позики, які точно будуть дорожчими за кредити МВФ, — можемо тільки гадати.

Ігор Гут, керівник шведського проєкту Develop Your Business, учасник Несторівської групи

Моя думка — економіка витримає, катастрофи не буде. У найближчий рік точно. Але з погляду інвестпривабливості це мінус. Це сигнал, що ми гальмуємо реформи.

Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії

Незважаючи на всі зовнішні відмінності між президентами Порошенком і Зеленським, вони спільники в небажанні руйнувати корупційну систему. Особливо це стосується наскрізь прогнилих судів, яким кожен із президентів готовий давати індульгенцію в обмін на готовність говорити «так» на дзвінки з Банкової.

І як Порошенко до останнього опирався обіцяному МВФ створенню Вищого антикорупційного суду і намагався контролювати НАБУ, так і Зеленський не бажає очищати Вищу рада правосуддя і теж хоче контролювати НАБУ. Хоча прямо обіцяв фонду зворотне.

МВФ уже давно зрозумів, що українська економіка не вилікується і не припинить потребувати кредитів, поки корупційна система не буде зруйнована. Тому без реальних ударів по ній нових траншів від фонду не буде. А це означає зайві витрати бюджету на відсотки за дорогим приватним боргом і постійну загрозу дефолту, що лякає зовнішніх і внутрішніх інвесторів.

І, звичайно, практика влади країни постійно обіцяти і не виконувати підриває репутацію України загалом. Адже іноземці починають думати, що всі українці такі, як їхні лідери.

Дмитро Боярчук, виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна

За великим рахунком, Україна має таку репутацію і таку заборгованість, що без допомоги МВФ, напевно, ми не зможемо існувати. Бо наші рейтинги не є інвестиційними. Тобто якісь пристойні інвестфонди з великими коштами з нами не працюватимуть, якщо не побачать певних сигналів від МВФ.