Холодний душ для слуг народу. Чому Україна не домовилася з МВФ і що тепер буде з курсом гривні до долара

Місія МВФ в Україні завершилася безрезультатно. Експерти стверджують, що уряду вистачить грошей до травня, а провал Банкової і Кабміну у виконанні зобов’язань перед кредиторами було закладено в короткостроковий прогноз курсу гривні

Курс гривні відносно долара минулого тижня, 8 лютого, досяг свого шестимісячного максимуму, зміцнившись на міжбанківському валютному ринку до 27,64 грн/$ за ціною купівлі. Однак, до кінця тижня курс долара дещо відіграв свої позиції до 27,88 грн/$.

Зміцнення курсу нацвалюти збіглося з останнім тижнем роботи місії Міжнародного валютного фонду в Україні з першого перегляду отриманої Україною в червні програми stand-by. Місія проходила в режимі онлайн у період з 21 грудня 2020-го до 12 лютого 2021 року. Як повідомив 13 лютого представник МВФ в Україні Йоста Люнгман, місія завершилася безрезультатно.

«Дискусії фокусувалися на посиленні управління Національним банком; поліпшенні законодавчого та регулятивного підґрунтя банківського нагляду і фінансового оздоровлення; заходах, спрямованих на зменшення фіскального дефіциту в середньостроковій перспективі; законодавчі ініціативах щодо відновлення й посилення антикорупційної інфраструктури та судочинства; також дискусії стосувалися заходів у секторі енергетики. Обговорення було продуктивним, однак потрібен більший прогрес на користь завершення першого перегляду програми. Дискусії триватимуть», — сказав постійний представник Фонду в Україні.

Радник керівника Офісу президента і ексміністр економрозвитку Тимофій Милованов заявив, що переговори з МВФ про надання чергового траншу проходять у нормальному режимі.

Що все це означає в перекладі з канцелярської мови на загальнодоступну? До наступної місії в травні партії влади треба, як мінімум, вилікуватися від популізму на ринку газу, показати реальні зрушення в судовій реформі, зупинити відкат в антикорупційній політиці і пояснити експертам Фонду джерела доходів держбюджету. Тоді, в оптимістичному варіанті, гроші МВФ зайдуть у липні.

Нагадаємо, що МВФ 9 червня 2020 року затвердив нову 18-місячну програму stand-by для України на SDR3,6 млрд (близько $5 млрд) і відразу виділив $2,1 млрд першого траншу. Голова Нацбанку Кирило Шевченко заявляв, що Україна розраховує отримати в 2021 році три транші від МВФ на загальну суму в $2,2 млрд. Однак, після відставки Якова Смолія з посади голови Національного банку України (НБУ) поточну програму було поставлено на паузу.

Проблем у відносинах з МВФ додалося, коли 18 січня поточного року, на тлі протестів в регіонах, Кабмін за ініціативою президента Володимира Зеленського прийняв постанову, якою з 1 лютого встановлюється гранична ціна на газ для населення на рівні 6,99 грн за кубометр (з урахуванням податку на додану вартість і плати за транспортування магістральними газопроводами) — в середньому на 30% нижче січневої ціни. Це було зроблено всупереч тому, що відкриття ринку газу для населення було одним з основних зобов’язань України перед МВФ. Міністр фінансів Сергій Марченко акцентував, що для отримання Україною наступного траншу від МВФ необхідно врегулювати ситуацію на ринку природного газу.

НВ Бізнес з’ясовував, що означає остання заява МВФ для нинішньої влади України і що буде тепер з курсом гривні.

Що реально сказав МВФ про гроші

Аналітики стверджують, що заява МВФ про завершення місії в Україні є «холодним душем», який має протверезити владу від популізму і повернутися до реальності. «Досить очікувано, я ніяк не міг зрозуміти оптимізму деяких експертів, які прогнозували staff level agreement за результатами місії за наявності стількох проблемних питань», — сказав НВ Бізнес голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Сергій Ніколайчук.

«Після провалу останніх спроб дати старт перегляду програми МВФ для України, здається, що імпульс реформ застопорився до весни. Є надія, що до цього моменту нова команда Байдена буде повністю укомплектована і зможе більше зосередитися на таких країнах, як Україна, які знаходяться на передовій в битві Заходу, щоб дати відсіч російській агресії», — написав британський економіст, експерт з питань України Тімоті Еш.

Еш впевнений, що перегляд програми для України зірвав встановлену стелю цін на газ. «Абсолютно передбачувано — деякі з нас були трохи здивовані, що перегляд почався, в першу чергу, з урахуванням відкату в антикорупційному порядку денному…

Завершити перегляд вже було непросто, а потім обмеження цін на газ, мабуть, забило цвях в труну, щоб прийти до staff level agreement".

На думку головної економістки Dragon Capital Олени Білан, така відповідь МВФ не сильно дивує. «Думаю, що буде ще одна місія в травні і транш буде в липні-серпні, — очікує вона. — Але, щоб отримати гроші, потрібно буде домовитися з місією про список умов (рrior actions) і їх суть. Така домовленість називається staff level agreement. І потім ці умови потрібно виконати. Після їх виконання Рада директорів МВФ дасть добро на транш».

Аналітики попереджають, що транш від МВФ Україні потрібно отримати до вересня.

«Щодо грошей — вважаю, шанси є отримати влітку або на початку осені. Заява Люнгмана має стати хорошим дзвіночком для нашої влади. І пікові виплати за боргами у вересні ніхто не відміняв. Тому інстинкт самозбереження має сприяти прогресу у виконанні зобов’язань за програмою», — вважає Ніколайчук.

Білан зазначила, що зараз в уряду ще є запас ліквідності близько $3 млрд у гривні і валюті, який може бути вичерпаний вже в травні, потім перекривати виплати за держборгом будуть за рахунок випуску облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП).

«А після успішної місії МВФ можна буде виходити на ринок і отримати гроші від інших міжнародників», — додала економістка.

Але, за словами Ніколайчука, якщо ж прогресу з МВФ у найближчі місяці не буде, то, напевно, можна «забути про гроші». «Тоді співпраця з МВФ перейде у стадію млявих „продуктивних консультацій“ і нова програма з’явиться тільки після чергової кризи», — попередив він.

Що тепер буде з курсом гривні

Аналітики стверджують, що ризики переговорів з МВФ вже закладені в їхні прогнози щодо курсу гривні, а ревальвація гривні, що спостерігалася останнім часом, пов’язана з припливом валюти від українського експорту.

«Приплив іноземної валюти в Україну викликаний високими цінами на сталь, зерно та інші експортні товари, відновлення інтересу іноземних інвесторів до гривневих держоблігацій і сприятлива сезонність. У найближчі місяці на валютному ринку переважатиме підвищена пропозиція іноземної валюти», — пояснила фактори ревальвації Олена Білан.

За словами старшого фінансового аналітика групи ICU Тарас Котовича, наявний сезонний фактор, що впливає на зміцнення нацвалюти. «Гривня вже традиційно в січні-лютому переходить до сезонного зміцнення, яке може тривати за різних обставин до літа. Відбувається це під впливом одразу кількох факторів: інтерес нерезидентів до гривневих ОВДП, потреба експортерів у гривневій ліквідності для сплати податків, потреба аграріїв у коштах для весняно-польових робіт. Тому з періодичними коливаннями гривня може досить поступово зміцнюватися орієнтовно до рівня 27 грн/$», — сказав він.

Як підкреслив головний менеджер з макроекономічного аналізу департаменту казначейства Райффайзен Банку Аваль Сергій Колодій, передумовами для ревальвації були відновлення цін на глобальних ресурсних ринках і повернення апетиту до ризикових активів на тлі відновлення ділової активності та поступового зняття карантинних обмежень. «Внутрішніми факторами, що стримують цей процес, стали настороженість учасників ринку, інспірована відставкою Якова Смолія, і тривала пауза у відносинах з МВФ, викликана зокрема й поглибленням проблем функціонування антикорупційних органів», — сказав він.

З кінця лютого 2020 року на тлі глобальної пандемії поступово скорочувався портфель ОВДП, який перебуває у власності нерезидентів, що також тиснуло на курс гривні до початку грудня. «Наприкінці жовтня актуалізувалася проблема потенційного браку коштів, необхідних для безболісного фінансування витрат держбюджету, і в умовах відсутності зовнішнього фінансування від МВФ та інших МФО всі доступні для огляду варіанти її вирішення сприяли девальвації гривні. Бюджетна криза обіцяла погіршення очікувань учасників ринку, а пожежний пошук джерел фінансування сприяв різкому збільшенню гривневої ліквідності в останні тижні року», — нагадав Колодій.

Таким чином реалізувалися негативні ризики прогнозу валютного курсу. «Однак, з кінця листопада припущення про повернення апетиту до ризикових активів (у нашому випадку купівля нерезидентами ОВДП) було підтверджено, і вже до кінця першої декади грудня портфель нерезидентів став збільшуватися зі швидкістю близько 10 млрд грн на місяць», — сказав він.

Як і Котович, Колодій зазначив, що після переходу НБУ на режим плаваючого валютного курсу став очевидним характер виникнення сезонних дисбалансів попиту і пропозиції на валютному ринку, що призводило до сезонних коливань. «Стадія зміцнення гривні починалася зазвичай у лютому і за відсутності впливу значних факторів тривала до другої половини серпня-вересня. Тому наш прогноз спирається на наявність сезонності в динаміці валютного курсу, але водночас ґрунтується на гіпотезі, що НБУ за рахунок валютних інтервенцій намагатиметься згладжувати ситуацію, поповнюючи при цьому золотовалютні резерви. Чисті міжнародні резерви НБУ на кінець року постійно збільшуються з 2015 року. Що дозволяє зробити висновок про те, що НБУ протягом останніх років частково утримує курс гривні від ревальвації, навіть з урахуванням додаткового припливу інвестицій нерезидентів в ОВДП. І ми вважаємо, що така тенденція збережеться і в 2021 році», — розповів він НВ Бізнес.

Колодій повідомив, що, згідно з поточним прогнозом Райффайзен Банку Аваль, курс на кінець першого кварталу складе 27,5 гривень за долар, другого — 27,0, третього — 27,5 і до кінця року — 28.

«Наскільки сильно зміцниться курс гривні, залежить від НБУ. Повторення ситуації 2019 року, коли курс пішов на позначку 23−24, не буде. Найімовірніше, можна очікувати рівня близько 27 грн/$, можливо, навіть 26, але не нижче», — резюмувала Олена Білан.