Антиколомойський закон прийнятий: чи врятує це Україну від дефолту, гривню від девальвації, а ПриватБанк — від Коломойського

Спойлер — так. Але, можливо, Національному банку України все ж доведеться включити друкарський верстат, а ПриватБанк — повторно націоналізувати. Чому так — розбір НВ Бізнес 

Величезний дефіцит держбюджету в 300 млрд грн і катастрофічне падіння економіки України через карантин, введений з метою зупинити епідемію COVID-19, змусили адміністрацію Володимира Зеленського зробити вибір. Йому довелося піти проти свого колишнього бізнес-партнера, власника телеканалу 1+1 і ексвласника найбільшої в Україні фінустанови ПриватБанк Ігоря Коломойського.

13 травня на позачерговому засіданні народні депутати проголосували за закон про банки, відомий як антиколомойський закон. За відповідний законопроєкт № 2571-д проголосувало 270 депутатів. І хоча критики Зеленського впевнені, що він ще спробує пропетляти, а політичні союзники Коломойського оскаржать закон в Конституційному суді, це голосування, безсумнівно, є подією року для української економіки, яку роздирають олігархи.

З моменту прийняття закону про ринок землі, нехай і в урізаному вигляді, останньою перешкодою для отримання Україною фінансової допомоги від МВФ був антиколомойський закон. Тепер протягом наступних двох тижнів Україна отримає від МВФ близько $2 млрд за програмою stand-by, а також гроші від інших міжнародних партнерів. А це зводить до мінімуму ймовірність дефолту України.

Історія прийняття цього закону почалася ще в 2019 році. Україна і МВФ попередньо досягли домовленості про нову програму 7 грудня. Як з’ясував тоді НВ Бізнес, влада дала гарантії МВФ про те, що ПриватБанк не буде повернений колишнім власникам — Ігорю Коломойському і Геннадію Боголюбову. Буквально через п’ять днів у розпорядженні НВ Бізнес з’явився проєкт закону про банки, розроблений разом з МВФ, НБУ і Фондом гарантування вкладів, який і почали називати в ЗМІ антиколомойським. Проблема, яку крім Коломойського хотіли вирішити в МВФ — це виникнення банків-зобмі, які почали з’являтися, після очищення банківської системи в 2014 році. Колишні власники через чесні українські суди повертали їх назад, скасовуючи рішення НБУ і ФГВФО про їх неплатоспроможність і виведення з ринку. За оцінками МВФ, українські платники податків заплатили за порятунок цих банків і виконання зобов’язань їхніх власників $15 млрд, з яких більша частина припадає на кейс з ПриватБанком.

Обговорення банківського проєкту закону перенеслося зі сторінок профільних бізнес-видань на екрани телеканалів країни. Весь цей час розроблення і прийняття цього документа зазнавали сильної протидії з боку політичного і адміністративного лобі колишніх власників Приватбанку.

Але навіть масована атака на керівництво Нацбанку України (НБУ) і рекордна кількість — понад 16 тис. правок — у цей проєкт закону не змогло зупинити його прийняття.

Влада включила турборежим з виконання вимог МВФ, оскільки зі стрімким поширенням коронавірусу почалася глобальна економічна криза.

Україна відчуває удар цієї кризи повною мірою. Витрати на покриття дефіциту Держбюджету-2020 року, який виріс з 2% до 7,5%, стали непосильними для країни. Падіння економіки України в другому кварталі може скласти понад 11%. Ситуація ускладнилася після закриття можливості фінансувати держборг через випуск внутрішніх і зовнішніх держоблігацій через початок рецесії. До розв’язання цієї проблеми підключився НБУ. Банківський регулятор почав видавати банкам кредити рефінансування під облігації внутрішньої держпозики (ОВДП), що дозволяє обслуговувати поточні борги країни.

НВ Бізнес розбирався в тому, як антиколомойський закон змінить правила гри для банківського ринку, який вплив матиме на скандальні судові процеси в Україні між олігархом Коломойським і державою за ПриватБанк, а також чи зможе тепер країна врятуватися від дефолту.

Що нового в антиколомойському законі про банки

НВ Бізнес звернувся за коментарем до міністра юстиції України Дениса Малюськи, який на останньому етапі розроблення і узгодження антиколомойського закону з МВФ, очолював групу юристів з Офісу президента України, Верховної Ради, НБУ.

Малюська назвав такі ключові зміни, запропоновані законопроєктом:

 — Забороняється повернення фінустанови колишнім акціонерам неплатоспроможного банку (банку, виведеного з ринку). Суд позбавляється права винести таке рішення;

 — Якщо банк держава (НБУ, інші органи) відібрали (націоналізували, вивели з ринку) незаконно — колишні акціонери мають право отримати компенсацію тільки в грошовій формі (знову ж таки — повернути акції неможливо);

 — Розмір компенсації колишнім акціонерам визначається міжнародною аудиторською компанією;

 — Розмір компенсації визначається, з огляду на вартість акцій на час націоналізації і в разі неплатоспроможного банку така компенсація, найімовірніше, буде нульова (за винятком випадків, коли банк виводиться з ринку не у зв’язку з браком коштів);

 — Рішення НБУ, пов’язані з виведенням банку з ринку, можуть бути оскаржені та скасовані (визнані недійсними) судом, однак суд не може підміняти собою НБУ і зобов’язаний перевіряти тільки юридичні аспекти таких рішень (їхзаконність);

 — Удосконалюється механізм передачі активів перехідному і приймаючому банку (раніше в зв’язку з юридичними формальностями такий процес міг би зайняти місяці, після прийняття закону все буде набагато швидше, протягом декількох днів). «Це також означає, що навіть якщо який-небудь суд з різних причин проігнорує вимоги закону і вирішить повернути неплатоспроможний банк колишнім власникам, активи такого банку будуть миттєво передані перехідному/приймаючому банку і такий банк продовжить функціонування як нова юридична особа без шкоди вкладникам та іншим клієнтам», — підкреслив міністр юстиції.

Як розповіла НВ Бізнес голова ФГВФО Світлана Рекрут, зміни в цей закон вирішують деякі ситуації, які накопичувалися роками без очевидного шляху вирішення, крім законодавчого. «Це зокрема й питання банків-зомбі. Друге — це удосконалення можливих інструментів для виведення неплатоспроможних банків з ринку. Деякі способи виведення з ринку, які писалися з теорії ще в 2012 році без наявності практичного досвіду, були за фактом не можливими до імплементації. Після прийняття закону, ця проблема вирішиться. Також врегульовано деякі проблеми існуючих ліквідацій. Наприклад, що робити із заарештованими або обтяженими активами в разі, якщо всі процеси ліквідації банку завершені», — сказала вона.

Юристи вважають, що норми антиколомойського закону є революційними. Керуючий партнер юридичної компанії Arzinger Тимур Бондарєв, який проаналізував на прохання НВ Бізнес антиколомойський законопроєкт до його прийняття у другому читанні, стверджує, що документ передбачає введення цілої низки нових змін у частині регулювання процедури виведення банків з ринку. При цьому, за його словами, основний фокус приділяється саме змінам, пов’язаним з особливістю розгляду справ, пов’язаних з виведенням банків з ринку.

«Пропонується заборонити застосування інструменту забезпечення позову шляхом накладення арешту при оскарженні актів щодо виведення банків з ринку шляхом зупинення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, призупинення дії актів/рішень», — сказав юрист.

Бондарєв зазначив, що при розгляді справ, пов’язаних з оскарженням індивідуального акта/рішення НБУ, ФГВФО, КМУ, НКЦБФР чітко виключаються деякі потенційні сценарії розвитку судового процесу, зокрема, в разі прийняття закону в запропонованій редакції, суди не зможуть прийняти рішення про:

 — відновлення становища банку, яке існувало до прийняття відповідного акта/рішення, включно з правовим статусом цього банку;

 — відновлення становища/права осіб, які були учасниками банку на момент прийняття такого акта/рішення;

 — зупинення/припинення розпочатої процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку та/або ліквідації банку.

«Крім того, не може бути підстав для визнання недійсними, протиправними або скасовувати будь-які рішення, угоди, зроблені під час процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку / ліквідації банку. У свою чергу, права колишніх акціонерів банків у відповідних процесах матимуть вельми обмежений інструментарій компенсації потенційних збитків.

Незважаючи на зазначені вище обмеження, законопроєкт все ж пропонує механізм відшкодування шкоди, заподіяної учаснику банку внаслідок протиправного (незаконного) віднесення банку до категорії неплатоспроможних, відкликання у банку банківської ліцензії та ліквідації банку", — розповів юрист.

Зокрема, як уже зазначив міністр Малюська, є норма про можливе відшкодування учасникам упущеної вигоди:

 — упущена вигода — дохід, який учасник банку міг би реально отримати, але прийняте рішення НБУ стало причиною, яка позбавила цього учасника можливості його отримати.

 — упущена вигода відшкодовується лише в разі, якщо така вигода не була врахована при оцінці реального збитку (вартості акцій);

 — реальні збитки визначаються в розмірі вартості акцій банку на день прийняття рішення НБУ (вартість акцій визначає незалежна міжнародна аудиторська фірма за критеріями НБУ і призначається судом);

 — обов’язок довести збиток і його розмір покладається на учасника банку.

«Законом також додатково деталізовані деякі повноваження НБУ про порядок банківського нагляду і нагляду у сфері запобігання та протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом; і умови віднесення банку до категорії проблемних або неплатоспроможних, — прокоментував Бондарєв. — Не дивлячись на очевидну суспільну і політичну необхідність закону, мені здається, що випробування його норм на практиці судами буде вкрай утрудненим, оскільки запропоновані зміни повністю змінюють існуючу релевантну правозастосовчу практику і логіку. До того ж, суди повинні будуть прийняти до уваги норми цього закону, зокрема, в частині механізму відшкодування шкоди, при розгляді банківських справ, що вже тривають і ще не завершені (незалежно від інстанції). Як відомо, ці справи тривають кілька років і є дуже складними і заплутаними».

Так, за словами першого заступника голови комітету Верховної Ради України з питань фінансової, податкової та митної політики Ярослава Залізняка, по суті закон переводить в юридичну площину, те, що вже робить НБУ. «Важлива норма про неповернення націоналізованого і ліквідованого банку, те, що повертається тільки грошима і прописано як визначається сума. Посилюються вимоги до управління банку. Допустити кейс, що у нас може як після 2014 року з’явиться багато банків-зомбі і паразитувати, займатися поганими речами, вже буде досить складно, тому що вимог Нацбанку буде більше. Це, напевно, головне. Немає ніякої бізнес асоціації, яка була б проти цього закону», — сказав він НВ Бізнес.

В процесі обробки більше 16 000 правок, 90% з них були технічними. «З великих правок, була про нотаріальне посвідчення, про аукціони, як призначається аудиторська фірма», — поділився Железняк.

Що тепер з судами щодо ПриватБанку

15 червня Велика палата продовжить розгляд касаційної скарги НБУ, Кабміну і ПриватБанку за позовом сім'ї Суркісів. Вони оскаржують процедуру bail-in (технічна частина націоналізації ПриватБанку), під час якої НБУ визнав їх пов’язаними особами з колишніми власниками Привату і їхні гроші на рахунку цієї фінустанови були конвертовані в його капітал. Від результату цієї справи залежить відновлення процесу щодо оскарження націоналізації ПриватБанку, ініційованого його колишнім власником Ігорем Коломойським. Так, 19 грудня 2019 року Шостий апеляційний адміністративний суд Києва призупинив провадження щодо розгляду скарги держави на рішення Окружного адмінсуду Києва від 18 квітня — саме до рішення Великої палати Верховного Суду у справі сім'ї Суркісів.

В межах цього процесу розглядається питання про те, до якої юрисдикції належить ця справа: до адміністративної чи господарської. У той же час, суддя Людмила Шкурдова в Господарському суді Києва 16 жовтня 2019 року також ще призупинила розгляд позову Ігоря Коломойського і Triantal Investments про повернення їм акцій Приватбанку до рішення у справі в Шостому апеляційному адмінсуді про скасування націоналізації. Шкурдова розглядає питання про визнання недійсним договору купівлі-продажу ПриватБанку Мінфіну за 1 грн під час націоналізації і повернення акцій банку його колишнім власникам: Ігорю Коломойському і Геннадію Боголюбову.

Контекст: націоналізація ПриватБанку

18 грудня 2016 року уряд за пропозицією НБУ і акціонерів ПриватБанку, найбільшими з яких на той момент були Коломойський і Геннадій Боголюбов, прийняв рішення про націоналізацію банку через його неплатоспроможність. Держава отримала 100% у його капіталі, а ПриватБанк був докапіталізований на суму 116,8 млрд грн, а в червні 2017 року уряд вирішив внести в капітал банку ще 38,5 млрд грн на підставі аналізу НБУ і незалежного аудитора — EY.

Як розповів НВ Бізнес Ярослав Железняк в прикінцевих положеннях до закону йдеться, що судові процеси, розпочаті щодо банків-банкрутів до набуття чинності цим законом, за якими немає остаточного рішення, повинні далі діяти з урахуванням особливостей, встановлених цим законом.

Юридичний радник ПриватБанку Андрій Пожидаєв відзначив, що поточні суди, пов’язані з націоналізацією ПриватБанку, не належать до компенсації збитку. «Вимоги про компенсацію „шкоди“ не запроваджені й не розглядаються. У той же час, законопроєкт чітко передбачає методику, за якою розмір збитку може бути розрахований», — зазначив він.

Але в будь-якому випадку, за словами Железняка, після прийняття цього закону, колишні власники зможуть розраховувати лише на можливість отримати компенсацію.

«Щодо Привату, якщо він (Коломойський — Ред.) виграє суд, то тут нічого нового не буде, просто піде знову на другу націоналізацію, він вже не зможе її зупинити», — зазначив Железняк.

Тому можуть з’явитися нові позови Коломойського і Ко, пов’язані з компенсацією за ПриватБанк. Однак, тут варто відзначити, що за даними ПриватБанку, пов’язані з його колишніми власниками особи повинні повернути більше ніж 212 млрд грн, що підтверджено аудитом.

Валерія Гонтарева, яка була головою НБУ під час націоналізації ПриватБанку, налаштована скептично. У коментарі НВ Бізнес вона сказала, що цей закон прийняли лише, тому що країну «накрив реальний колапс» і без реформи судової системи результат може бути нульовим. «До того хлопчик Зе не наважувався. Та й зараз він не наважився… не треба тішити себе ілюзіями, він все ще намагається пропетляти. Інакше, перше що він би зробив — це вигнав Дубінських і Ко з лав СН (партія Слуга народу — Ред.). А закони в нашій країні ніхто не виконує, тож одним менше, одним більше…», — попередила вона.

Чи буде позов до Конституційного суду про скасування антиколомойського закону

Найімовірніше, так. Про такий намір вже заявила Юлія Тимошенко. Тепер закон повинен підписати президент України Володимир Зеленський.

«Досвід показує, що на цих етапах іноді виникає дуже багато різних цікавих змін формулювань, які кардинально змінюють сутність і природу закону, адже диявол, як завжди, в деталях…», — зазначив Бондарєв.

Юрист упевнений, що закон буде оскаржений в Конституційному Суді України.

«У зв’язку з великою кількістю неоднозначних і революційних положень (зворотнудію в часі, фактичну відмову від судового захисту, суттєве звуження прав вкладників, надання особливих повноважень НБУ тощо), я переконаний, що закон буде потрапляти на перевірку до Конституційного Суду України, адже у парламентаріїв цей інструмент „виправлення помилок“ останнім часом вже дуже активно застосовується на практиці — як ми бачимо з ситуації з зеленим тарифом та земельною реформою», — сказав він.

Однак, нова українська історія вже знає успішні випадки прийняття спеціальних законів, спрямованих на створення особливого режиму розгляду специфічних ситуацій. «Зокрема, мова йде про створення нової антикорупційної інфраструктури, — Антикорупційного Суду, НАБУ, тощо. Слід згадати, що всупереч тому, що відповідні корупційні справи формально розглядалися і розслідувалися також і за „старим“ законодавством, якість відповідних проваджень викликала багато сумнівів, була відсутня довіра до органів і судів, які розслідували і розглядали ці справи. Саме тому було створено нове законодавство та інфраструктура, які дали можливість вивести відповідні провадження в новий спеціальний режим, що дозволило досягти абсолютно нового якісного і менш упередженого рівня розслідування і розгляду відповідних справ», — зазначив Бондарєв.

Водночас, у звіті американського інвестбанку JP Morgan, що є в розпорядженні НВ Бізнес, вказується, що заява колишньоговласника Приватбанку Коломойського про намір оскаржувати цей закон в Європейських судах з прав людинисвідчить про його згоду, «що для блокування закону в Україні не може бути зроблено нічого іншого».

Тому цілком ймовірно, вважають аналітики JP Morgan, що Україна отримає перший транш ву $1,75 млрд в кінці травня, але можлива й відстрочка в червні.

Чи врятується тепер Україна від дефолту і обвальної девальвації без додаткової емісії гривні?

Можливо, так — в кінці року. Як розповів НВ Бізнес керівник продажів форексних продуктів Райффайзен Банк Аваль Емал Бахтарі, програма з МВФ необхідна не тільки для того, щоб отримати власне кошти від МВФ, ЄС, СБ і інших міжнародних організацій, а й для отримання доступу на зовнішні ринки. «Без програми з МВФ про жодне розміщенні бондів мова йти не може. Нещодавно, ряд країн з трохи вищим рейтингом, розмістили євробонди навіть у нинішніх умовах глобальної пандемії — але вони перебували в програмах з МВФ», — сказав він.

За словами Бахтарі, гроші від МВФ планується використовувати в цьому році як на покриття дефіциту бюджету, так і на класичну мету — в золотовалютні резерви. «Дефіцит бюджету в цьому році наближається до 8% ВВП, а це більш як 300 млрд грн. Цю суму і доведеться покривати усіма можливими джерелами — внутрішніми/зовнішніми запозиченнями (ОВДП) і кредитом МВФ. Також планувалося цього року отримати від МВФ $3,4 млрд в резерви. Ще варто відзначити, що програма традиційно розблокує макрофінансову допомогу від ЄС і Світового Банку ($1,2 і $1 млрд), плюс допомога ще ряду країн, всього близько $6 млрд», — пояснив він.

Банкір стверджує, що підписання програми з МВФ завжди приносило кілька позитивних новин — це допоможе як залучити більше інвесторів в Україну, так і зміцнити гривню. «Програма з МВФ — перший сигнал інвесторам, що країна не ухиляється від реформ і розраховує на приплив інвестицій. Продовження реформ в такому випадку підвищує і рейтинг, що своєю чергою знижує вартість запозичень для країни», — підкреслив він.

У МВФ заявили, що замінять трирічну програму фінансування України EFF на 18 місячну лінію stand-by. Як пояснив НВ Бізнес старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович, це не принесе особливого позитиву для сприйняття інвесторами України, оскільки вона буде спрямована на розв’язання короткотермінових кризових проблем, але не стратегічних реформ, як повинна була працювати програма EFF. «Тому я не очікую в цьому році виходу України на зовнішні ринки запозичень. Проте, на гривневий ринок нерезиденти можуть поступово повертатися ближче до кінця року, коли під сезонним впливом і зі зростанням імпорту гривня трохи ослабне», — сказав він.

Він також вважає, що значна частина коштів МВФ, швидше за все, надійде в бюджет, оскільки буде направлена і на боротьбу з коронавірусом, і з його наслідками. «Але не МВФ-ом єдиним буде поповнюватися і бюджет, і валютні рахунки уряду. За наявності програми МВФ повинен відбутися перегляд програми макрофінансової допомоги ЄС, що вже рік відкладався, а також запущена нова програма. Надійдуть кошти Світового банку. Ця валюта буде в першу чергу використана урядом для валютних боргових виплат, які до кінця року повинні скласти понад $8 млрд, з них понад $3 млрд — виплати за валютними ОВДП, і вони можуть бути рефінансовані, а $5 млрд — це зовнішні виплати. І ось для них і буде використана валюта, а гривневі кошти замість покупки валюти підуть на витрати бюджету», — очікує він.

Головний економіст Dragon Capital Олена Білан упевнена, що для виходу на зовнішні ринки немає принципової різниці, буде Україна мати програму EFF чи stand-by. «Важливо досягти домовленостей про програму МВФ, залишатися в ній та проводити адекватну економічну політику. Тоді можна буде розраховувати на розміщення нового випуску єврооблігацій, а також повернення нерезидентів на ринок ОВДП. Деякі іноземні інвестори вже розглядають таку можливість», — повідомила вона.

Чи потрібно буде друкувати гривню?

За оцінками Dragon Capital, потреби у фінансуванні бюджету до кінця року складуть $17 млрд в еквіваленті, з них майже $10 млрд дефіцит бюджету, решта — погашення боргу, внутрішнього і зовнішнього, приблизно однакові суми. «Продуктивно співпрацюючи з МВФ, Україна може розраховувати на понад $7 млрд дешевих кредитів від Фонду та інших офіційних кредиторів (ЄС, Світовий банк, окремі країни), що дозволить залучити $2−3 млрд на зовнішніх ринках, через випуск єврооблігацій і продаж ОВДП нерезидентам. Крім того, уряд має запас ліквідності в обсязі близько $1,5−2 млрд і цілком може рефінансувати велику частину погашення внутрішнього боргу», — сказала Білан. 

В результаті, за її словами, залишається не профінансованою відносно невелика сума близько $2 млрд в еквіваленті. «Матеріалізується вона ближче до кінця року, швидше за все, в грудні, коли сезонно різко зростають витрати бюджету. Тоді і буде прийматися рішення про джерела фінансування цієї суми. Можливо, що на той час офіційні кредитори будуть готові збільшити суму підтримки, якщо Україна буде показувати хороший прогрес у співпраці й виконувати взяті на себе зобов’язання. Також можливо, що дефіцит бюджету виявиться менше запланованого, адже поки бюджетні витрати на боротьбу з вірусом були дуже незначні. Не виключено, що якщо інші варіанти будуть недоступні, то доведеться вдатися до крайнього заходу — незабезпеченої емісії, або „друкування грошей“ — але поки про цей варіант рано говорити. Всі зусилля необхідно зосередити на отриманні $7 млрд від офіційних кредиторів і вести переговори про збільшення цієї суми», — попередила Білан.